Мешканець будинку на Злуки, 25 скаржиться, що вода з туалету сусідів затоплює комору на його поверсі. Сусідам, схоже, байдуже, а в жеку кажуть, що це не їхня проблема.
Тим часом, аби врятувати від руйнування комору, мешканці підставляють відра і тазики. Одначе приміщення уже почало руйнуватись – обсипається штукатурка із стелі. Також людям довелось повикидати продукти, щедро змочені водою з туалету.
Якби це був звичайний будинок, проблему, вочевидь, було б легше вирішити. А оскільки йдеться про гуртожиток, де туалетом на поверсі користуються сім родин, то і претензій нема до кого ставити.
- Почало текти, довелося повикидати продукти, - розповідає 20хвилин мешканець другого поверху Володимир Гаврон. – Звертались у жек, певно, двічі. Прийшли працівники, як на екскурсію - без інструментів. Оглянули і сказали, що причина - у зіпсованій, дірявій гофрі від унітазу. Тож сусіди повинні купити нову гофру, а вони її безкоштовно встановлять. А сусіди кажуть, що у них нема ніяких проблем.
Далі чоловік знову звернувся у жек. Тут знову відполи: проблему повинні вирішити сусіди.
- І все, ніхто нічого не робить, - із розпачем каже пан Володимир. - Жек нічого не робить, сусідам байдуже. А я не знаю, до кого мені звертатись. У нас більше нема де продукти зберігати. А там вони бути не можуть – самі розумієте, вода з туалету. Ввечері після роботи, як усі посходяться, почнуть користуватись туалетом, то маємо потоп.
Чим можна допомогти чоловіку, ми поцікавились у головного інженера жеку Віктора Байгара. Спершу той не дуже привітно відреагував на дзвінки, мовляв, мешканці самі винні, що до жахливого стану довели свої спільні санвузли та кухні. І пояснював, що особисто до нього ніхто не звертався.
- Я ще нікому не відмовив, - каже він. – Але я не знаю, про що йдеться. Ви повинні розуміти, що це малосімейка, гуртожиток. Ми там обслуговуємо стояки, лежаки, а все, що в них на кухні та у туалеті – це їхні проблеми. Якщо там потрібно замінити щось, то мешканці самі повинні купити деталь. І взагалі, там є голова будинкового комітету. У разі виникнення якихось проблем мешканці мали б спершу звернутись до нього. А тут відразу скарга на жек. А ми тут ні при чому!
Чоловік заявив, що у разі браку грошей у мешканців та звернення до жеку голови будинкового комітету, від якого й отримують кошти, вони могли б вирішити проблему. Але оскільки про скаргу він дізнається через газету, а проблема – не їхня, то її жек не буде вирішувати.
Утім, після перевірки інформації у журналах звернень співрозмовник констатував: так, звернення було, але проблема таки не їхня. Про неї він повідомив голову будинкового комітету.
- Ніхто до мене не звертався з такими питанням, бо якщо хтось звертається, то питання завжди вирішуємо, - розповідає голова будинкового комітету Степан Боднар. - У нас є будинковий комітет, організація співвласників, маємо рахунок у банку. Всі мешканці платять комунальні платежі на наш рахунок, а я перераховую гроші у жек і так далі. Роботи виконує жек. Але якщо мешканці звертались у жек, то вони повинні були і мені сказати, що у них така проблема. До мене ніхто не підходив і не говорив. Вони знають, де я проживаю. Мають мій мобільний.
Натомість мешканець стверджує, що давно не бачив голову БК і не має номера телефону, хоч і проживає у гуртожитку вже років 30. Чоловік не знає, хто ж керує у будинку. Таке твердження дивує голову. Той каже, що цього не може бути.
- Я заходив у жек, там мені повідомили, що приходили сантехніки на третій поверх, - додає пан Степан. - Сказали купити гофру, бо люди не платять стільки, щоби безкоштовно робити їм ремонт у загальних туалетах та кухнях. Жек замінить безкоштовно, тут питань нема, але мешканці третього поверху не захотіли. Я з цим невдовзі розберусь.
Найоптимальнішим варіантом вирішення проблеми, якщо мешканці відмовляються ремонтувати сантехніку, буде відключення води. Іншого виходу, каже голова, нема.