Нещодавно повідомлялося: прокуратура Тернополя оскаржила до апеляційного суду області вирок стосовно головного бухгалтера фірми «Будівельник» Євгена Марценюка – через м’якість покарання (нагадаю: наприкінці червня Тернопільський міськрайонний суд засудив його до трьох років умовно), а от стосовно керівника «Будівельника» Щепановського прокуратура не оскаржувала вироку.
Однак з’ясувалося, що все-таки прокуратура скерувала до апеляційного суду області нову апеляцію, у якій ставиться питання про скасування вироку Щепановському. Детальніше про це в розмові із Сергієм Банахом.
- Отже, про що йдеться в апеляційній скарзі?
- Скасувати вирок у зв’язку із невідповідністю призначеного судом покарання (як уже повідомлялося, Зеновія Щепановського засуджено до трьох років трьох місяців позбавлення волі та штрафу у сумі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, накладено заборону обіймати керівні посади строком на два роки) та постановити новий вирок. А саме: призначити п’ять років позбавлення волі – максимальне покарання, передбачене статтями, які інкриміновано Щепановському, штраф – 250 неоподатковуваних мінімумів та позбавлення права обіймати керівні посади строком на три роки. Прокуратура обґрунтувала апеляцію так: Щепановський вчинив багатоепізодні злочини, а це свідчить про стійкість протиправної поведінки і небажання та неможливість стати на шлях виправлення. А якщо говорити не юридичною, а людською мовою, то тяжкість скоєного Щепановським неможливо оцінити, бо це злочини не лише у юридичній площині, а й в моральній, духовній. Керівник «Будівельника» забрав у людей не лише гроші, а й надію, спричинив багато життєвих драм.
- Вироком охоплено далеко не усі діяння Щепановського – ще п’ять кримінальних справ розслідує міліція. На що сподіватися іншим потерпілим?
- Згаданих п’ять справ за моєю вказівкою об’єднані в одну. Це стосовно об’єктів будівництва за адресами: вул. Довженка, 8, С.Бандери, 83, Львівська, 1, Корольова, 3, Корольова, 10а.
На момент порушення, а згодом і розслідування кримінальних справ слідство орієнтувалося на таку обставину. З допомогою будівельно-технічної експертизи оцінювали роботи, зроблені підрядником, тобто фірмою «Будівельник», та їх вартість порівнювали із сумою коштів, які залучали від дольовиків. Різницю між вартістю виконаних робіт і залученими коштами виводили у суму заподіяних збитків.
Ми зважали і на те, що стосунки між замовником і підрядником виникали на підставі договору дольової участі. За невиконання умов договору у чинному законодавстві передбачено цивільно-правову відповідальність. А нашим завданням було доказати: підрядник і не мав наміру виконувати умови договору, тобто у його діях є умисел на скоєння злочину (складова суб’єктивної сторони злочину).
Якщо ви були присутні на судовому розгляді, то знаєте, як велася бухгалтерія «Будівельника». Її, по суті, не було: прихідні касові ордера виписували людям в одному примірнику, а у касовій книзі, як правило, не відображали. Гроші переважно зберігали на підприємстві, у банк не здавали, допускаючи таким чином можливість їх неправомірного використання. Сьогодні основне завдання слідства - довести неправомірність використання цих коштів, небажання і відсутність можливості «Будівельником» виконати взяті на себе зобов’язання. Усе це в сукупності складає наявність умислу на скоєння злочину. Якщо ж буде доведено вину Щепановського в інших справах, то їх буде розглядати суд і відповідно призначати йому покарання.