З нагоди 20-річчя юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету відбулася Міжнародна наукова студентська конференція «Новації та виклики юридичної освіти».
В рамках цього заходу, головний редактор газети ТНЕУ «Університетська думка» Марія Баліцька поспілкувалася із завідувачем кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства, доктором історичних наук, професором О.Є. Гомотюк
- Оксано Євгенівно, так приємно бачити, як відомий в Україні і у світі науковець присутній на студентській науковій конференції, що, зрозуміло, піднімає дух майбутнім фахівцям в галузі права. Як, при Вашій такій великій зайнятості, Ви знаходите час завжди бути разом зі студентами?
- Наша кафедра відповідає за роботу сьомої секції «Гуманітарний дискурс в структурі юридичної освіти», і мене дуже зацікавило, не лише, які думки продукують студенти у своїх наукових роботах на задану тему, а й як вони продукують їх на загал… Це була імпровізація, до якої нам вдалося долучити і студентів юристів, і студентів документознавців. Виникла дискусія, зокрема у форматі студентського спілкування у соціальних мережах «фейсбук» та «інстраграм»… Знаєте, були і досить цікаві доповіді, і досить жваве обговорення специфіки студентського спілкування у соціальних мережах, цільова аудиторія, маркетинг, реклама, можливість позиціонувати себе у віртуальному просторі… Але ми дійшли зі студентами єдиної думки, що живе спілкування також дуже потрібне. Приємно, що формат наукової дискусії вивів нас на такий позитивний висновок, що, спілкуючись часто у віртуальному просторі, студентська молодь все ж відчуває потребу живої комунікації. Для мене, як для викладача, це був дуже позитивний висновок, який засвідчив, що ми маємо справу з думаючими дітьми. Наші студенти – це діти уже Незалежної України; діти, які живуть уже в інформаційному суспільстві; діти, які живуть у глобалізованому світі і володіють сучасними технологіями, нічим не поступаючись європейським школярам і студентам. Водночас наші студенти розуміють, що сама інформація – це ще не знання, що має пройти певний час, за який інформація трансформується у знання. Спілкуючись з студентами мені також сподобалося, що наші діти – патріотично налаштовані. Якщо порівняти покоління періоду, коли тільки почався процес незалежності у нашій державі, і нинішнє покоління, то можна сказати, що у сучасної студентської молоді повністю відсутній пострадянський синдром. Це уже діти нового покоління – технологічно грамотні і грамотні загалом, які прийшли на юридичний факультет за конкретними знаннями. Добре, що у нашому університеті є українська мова за професійним спрямуванням, і є курс українознавства, знання яких лягають на благодатний грунт свідомої молоді, і це дає гарні результати. Наші студенти цілеспрямовані, активні, різносторонні, цікаві, комунікативні, у них гарно поставлена мова… З ними хочеться працювати… Ще Блаженніший Любомир Гузар свого часу сказав таку гарну фразу, яка добре мені запам’яталася: коли тобі до 40, - то ти хочеш спілкуватися з людьми, які старші за тебе; а коли тобі після 40, - то ти хочеш працювати з молоддю. Власне, це молодіжне середовище, ця Міжнародна наукова студентська конференція, яку вели самі студенти, проходила на позитивному піднесенні… Студенти виступали з доповідями на пленарному засіданні, де були представлені усі спеціальності нашого юридичного факультету, працювали у численних секціях, впевнено відстоюючи власну думку, сміливо представляючи себе широкій молодіжній аудиторії. Ми маємо справу уже з іншим поколінням, і маємо цим пишатися. Ще древні греки говорили: хто має молодь – той має майбутнє. Україна має майбутнє!