Нещодавно в.о.голови Державної фіскальної служби України (ДФС) Мирослав ПРОДАН зробив гучну заяву: ми виступаємо за відмову від спрощеної системи оподаткування та поступовий перехід малих підприємців на загальну систему. За його словами, «в економічно розвинених країнах спрощена система оподаткування вводилася на перехідний період, щоб бізнес став на ноги після кризи або економічних потрясінь. У нас цей перехідний період затягнувся».
ДФС пропонує створити механізм переходу від спрощеної системи оподаткування до загальної і дати термін на адаптацію. Фіскали не можуть самостійно вносити зміни до Податкового кодексу, тільки надавати рекомендації Міністерству фінансів. А вже головний фінансовий орган країни має право підготувати відповідну законодавчу ініціативу.
Сьогодні на цю тему спілкуємося з депутатами Тернопільської міської ради від Об’єднання «Самопоміч» Андрієм ГРИЦИШИНИМ, Юрієм ШТОПКОЮ та Віктором ГЕНСЕРУКОМ.
– Давайте почнемо розмову зі спрощеної системи оподаткування.
Андрій ГРИЦИШИН: – Зараз в Україні діє спрощена система оподаткування – спеціальний податковий режим, розрахований для малих підприємців. Його основна перевага – сплата єдиного податку замість окремих податків і зборів, спрощена бухгалтерія і звітність.
У Тернополі зареєстровано понад 35 тисяч фізичних осіб-підприємців. Відтак включно із врахуванням членів їх сімей від того якими будуть умови для підприємництва залежить добробут біля 100 тисяч тернополян.
Віктор ГЕНСЕРУК: – Спрощена система оподаткування була запроваджена в 1998 році для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва. Спрощена система оподаткування значно легша з точки зору ведення бухгалтерського обліку, хоча має низку обмежень. Так, існує список дозволених для цієї системи оподаткування видів діяльності. Окрім цього існують обмеження припустимого об’єму доходу та кількості найманих робітників. Не дивлячись на це, спрощена система оподаткування добре підходить для малого бізнесу, що і забезпечує її популярність.
В лада вже не одноразово піднімала питання про те, що «спрощенка» повинна бути скасована. Зокрема, у вересні депутати БПП та Відродження зареєстрували законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу, який передбачає обов’язкове ведення платниками єдиного податку «Книги обліку доходів і витрат», що спричинить масу додаткової роботи і бюрократії. При цьому обсяг надходжень до бюджету не збільшиться.
– Але ми не можемо заперечувати, що схеми з використанням спрощеної системи активно працюють?
Андрій ГРИЦИШИН: – Звичайно, схеми з мінімізації або ухилення від податків з використанням спрощеної системи оподаткування діють. І ми можемо їх часто спостерігати в повсякденному житті. Скажімо, коли нам в торгових закладах видають кілька чеків від різних ФОПів. Тому спрощену систему оподаткування називають ще внутрішнім офшором. Однозначно, це треба розцінювати як негатив. Однак піднімати меч і рубати корінь «зла» не варто. Давайте на проблему дивитися ширше. На оптимізації за допомогою справжніх офшорів бюджет втрачає на порядок більше; є ще ряд інших корурпційних схем, які вимітають державні гроші.
Юрій ШТОПКО: – Згідно з експертними оцінками, бюджет України недоотримує понад сто млрд. гривень через ухилення від сплати податків. Більшу частину цієї суми не платять представники олігархічного бізнесу. Найпопулярнішою схемою ухилення від сплати податків є офшори – з бюджету вимивається понад 55 млрд. гривень на рік. На другому місці – контрабанда, яка щорічно зменшує державну казну ще на 20 млрд грн.
У трійці головних схем розкрадання бюджету – конвертаційні центри, які позбавляють державу близько 15 мільярдів національної валюти.
З України щороку вивозиться без сплати податків понад 10 мільярдів доларів. Ця сума становить до 10% щорічного ВВП України. Так що спочатку треба латати «великі дірки». Оборот «спрощенців» становить біля 7% від обороту великого бізнесу.
– Ліквідувати спрощену систему – це і вимога Міжнародного валютного фонду?
Андрій ГРИЦИШИН: – Спрощена система, кажуть її противники, – це пільга, через неї бюджет втрачає десятки мільярдів гривень. Тому пора з нею прощатися. На цьому наполягає і МВФ. Чи справді перехід на загальну систему оподаткування – панацея? З таким твердженням не можна погодитися!
Якщо уважно промоніторити ситуацію, то виявиться цікава картина. Підприємцям 1-2 групи приховувати кошти у межах дозволеного обороту немає смислу. У третій групі краще засвітити цифру 5%, ніж змешувати її з великим ризиком для себе.
Для дрібних підприємців 1 - 2 груп податкове навантаження б і льше , ніж було б на загальній системі. Але вони вибирають «спрощенку», оскільки не треба вести дорогу бухгалтерію. Відповідно, позбавляються перевірок, штрафів.
Бюджет втрачає від спрощенців тільки у двох випадках: коли оборот бізнесу підбираються до верхньої межі 2 групи чи його перевищує, а підприємець не поспішає переходити на 3 групу. І особливо тоді, коли, використовуючи спрощену систему, будують свої схеми податкової оптимізації крупні фірми. Тут, безперечно, є зловживання.
– У фіскальній службі стверджують: «єдинщики» продають товар без фіскальних чеків, не ведуть товарний облік. Тому треба їх змусти встановити, як в Європі, касові апарати.
Віктор ГЕНСЕРУК: – Загнати всіх на касові апарати? Виграють від цього насамперед постачальники апаратів і витратних матеріалів, знову збільшиться виплата зарплат у «конвертах». А податківці отримають благодатний грунт для корурпційних перевірок. Для багатьох ФОПів таки касовий апарат виявиться дуже дорогою річчю. Та й ефект від їх впровадження ніхто не довів.
– Мирослав Продан каже, що введення касових апаратів – єдиний механізм по наведенню порядку в системі державних фінансів. Без цього ніколи не переможемо контрабанду. За його словами, не обов’язково купляти касові апарати – вже розроблена модель портативного пристрою, який поєднується з ноутбуком, смартфоном чи гаджетом. Він буде коштувати 700 гривень, і його можна буде придбати в рахунок сплачених податків.
Андрій ГРИЦИШИН: – Як це часто буває, високопосадовці гарно говорять, багато обіцяють. А підприємці залишаються наодинці зі своїми проблемами.
– Треба враховувати ту обставину, що до збільшення податкового навантаження на ФОПів призведе і підвищення мінімальної зарплати.
Юрій ШТОПКО : – У проекті Держбюджету на 2018 рік заплановане підвищення мінімальної заробітної плати до 3723 гривень, прожиткового мінімуму – до 1700 гривень. Підвищення «мінімалки» автоматично призведе до збільшення податкового навантаженння на фізичних осіб-підприємців, які сплачуватимуть щомісячно єдиний соціальний внесок в розмірі не менше 819 грн. (у 2017 році ця сума становить 704 грн).
Підвищення мінімальної заробітньої плати – це, звичайно, добре, але без її реального забезпечення робочими місцями, створенням сприятливих умов для розвитку бізнесу така ініціатива призведе до посилення інфляції. В результаті люди нічого не виграють.
Андрій ГРИЦИШИН: – Пропозиції по ліквідації «спрощенки» – відволікаючий маневр. Щоб таким чином відвернути увагу від головних інструментів ухилення податків – офшорів, «податкових ям», розширити поле перевірок, а значить корупції для податківців, внести розкол між середнім і малим бізнесом.
Малий бізнес є рушійною силою революції реформ. Його представники виступають за чесну конкуренцію, рівні можливості, відсоткові ставки. А це суперечить ідеології, світогляду олігархів, бо вони прагнуть отримати якомога більше бюджетних коштів, кредитів, які не збираються повертати. Тобто ринкові правила гри для них неприйнятні.
Лише при сприятливому бізнес-кліматі можливий ріст вітчизняної економіки. Пора перестати звинувачувати малий бізнес у криміналі, навпаки, треба надати йому можливість розвиватися. І тоді до України почнуть масово за ходити іноземні інвестори . Їх сьогодні лякають не військові дії на Донбасі, а саме непрозоре податкове законодавство, точніше, відсутність його лібералізації.
Юрій ШТОПКО : – Нещодавно Верховна рада запровадила обов’язкову присутність при проведенні обшуків, обов'язкову відеофіксацію слідчої дії тощо. Цей Закон є важливим кроком на шляху захисту підприємств та їх службових осіб від свавілля з боку правоохоронців, але дотримання його положень буде значною мірою залежати від того, як він буде виконуватися. Також необхідно прийняти законопроект «Про фінансову поліцію України», який ще два роки тому назад подала фракція «Самопомочі» разом із депутатами з інших фракцій, або будь-який інший, який розділяє сервісні та правоохоронні функції фіскальної служби.
Андрій ГРИЦИШИН: — У «Самопомочі» вважають, що бюджет на наступний 2018 рік має наповнюватися з джерел, які сьогодні годують олігархат, а не з кишень українських пенсіонерів, лікарів, вчителів і найголовніше — українських міст. Гроші українських платників податків, малого та середнього бізнесу не повинні йти для тих, хто обдирає їх, як липку.
Спілкувалася Тетяна Фединяк.