Активісти ВО «Автомайдан» оприлюднили чергове розслідування в рамках свого проекту PROSUD. Цього разу головною героїнею розповіді стала Людмила Галіян — суддя Апеляційного суду Тернопільської області.
За інформацією представників громадської організації, її професійний шлях розпочався у 2005 році. Тоді пані Людмилу призначили суддею Тернопільського міського районного суду. Через п’ять років, у 2010 році, її призначають суддею Апеляційного суду Тернопільської області, де вона працює дотепер.
Що цікаво, чоловік Людмили Євгенівни також екс-суддя, зараз він у відставці, адже «напрацювався». Ігор Осипович Козак прийшов у суддівську справу тридцять років тому, у 1988-му. Тоді він «стартував» з посади народного судді Тернопільського міського народного суду. Із 1993 року і аж до відставки він, як і його дружина, працював суддею Апеляційного суду Тернопільської області. 19 вересня 2016 року ВР України за поданням Вищої ради юстиції задовольнила заяву пана Ігоря про відставку після 28 років «плідної праці».
Чому багато слів взято у лапки? А тому, що чесною працею, живучи на одну зарплату таких статків як у подружжя просто не заробиш, хоч вони і прописували в деклараціях те, що основним джерелом доходів у всі ці роки була саме зарплата на вищезгаданих посадах, пише "Тернополяни".
«Загалом, проаналізувавши суддівські декларації за 2013, 2014, 2015 та 2016 роки можемо підрахувати, що разом суддівське подружжя заробило 2 млн 264 тис. грн., - пишуть активісти. - Традиційно цікавішою є ситуація з суддівським майном. Так, суддя Людмила Галіян володіє будинком площею 234 кв. м. у селищі Великі Гаї в передмісті Тернополя та квартирою площею 49 кв. м. у самому Тернополі. Ще один будинок площею 166 кв. м. перебуває у власності чоловіка Людмили Галіян та судді у відставці Ігоря Козака. Знаходиться він у туристичному селі Татарів за 13 км від гірськолижного курорту «Буковель».
Пам’ятаючи, що будинки в таких туристично-привабливих місцях часто використовуються як приватні садиби та готелі для відпочивальників, ми перевіряємо будинок суддівського подружжя і не помиляємося: маєток виявляється функціонуючим готелем "На горі" . Двохповерховий котедж на 8-11 місць, з сауною, альтанкою та мангалом приймає гостей цілий рік, втім жодного доходу від цієї діяльності в деклараціях суддів ми не бачимо.
Декларування маєтку як жилого будинку та використання його як садиби для туристів – є типовим способом приховання доходів та факту здійснення підприємницької діяльності, що заборонено держслужбовцям».
До слова, подружжю Козак-Галіян, як з’ясувалося, вдається просто «за копійки» купувати майно. Та ще й так, щоб ці статки не перевищували 50000 грн. Так, у жовтні минулого року глава сім’ї задекларував куплений позашляховик Hyundai Santa FE 2008 року випуску за неабиякою вигідною ціною – 49 тис. грн,а це менше 2 тис. дол. США. І це при тому, що на сайтах продажу ціни на подібне авто стартують від 12 тис. у. о. Звичайно, єдиним поясненням подібної ціни є купівля даного автомобіля на іноземній реєстрації, однак, навряд чи такий спосіб купівлі авто личить служителям Феміди.
«У цій же декларації про зміни в майновому стані Ігор Козак повідомляє і про продаж рухового майна вартістю 140 000 грн. Подібну декларацію за тиждень до цього подає і сама Людмила Галіян, де вона також повідомляє про відчуження рухомого майна, але значно дешевшого – вартістю 49 500 грн.
Враховуючи, що єдиним рухомим майном у власності Людмили Галіян є автомобіль Suzuki Grand Vitara 2003 року випуску, можемо припустити, що проданий був саме він. А ось дізнатися, що саме продав Ігор Козак ми зможемо лише після подання суддями декларації за 2017 рік, адже у власності судді у відставці є 2 автомобілі: Chevrolet-Lacetti 2005 року випуску та Suzuki Grand Vitara 2007 року», - повідомляється у розслідуванні проекту PROSUD .
Висновок один – тернопільські судді – ще ті умільці: можуть проводити майстер-класи на тему «Як вигідно купувати майно та вести готельний бізнес не декларуючи його». Активісти пообіцяли не спустити цю справу «на гальмах» і передати зібрану інформацію до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.