Тернополянин на три тижні відмовився від популярної соцмережі.
Вже майже 3 тижні я живу без Інстаграму.Хоча у вересні вдень сидів в Інстаграмі до 2 год (порівняно з 8 год в січні), але я вважав це не великою “втратою”. Нюанс був в тому, що на підготовку фото і тексту інколи йшло ще до 5 годин. Ось це і є найбільшою проблемою, пише Володимир Стус для ПроТе.
Я думав, що найбільшою перевагою життя без Інстаграму є поява додаткових годин у добі. Але це не так. Найбільша перевага це ігнорування та фільтрація інформації, яка тоннами ллється на нас з екранів щогодини.“Счастье в неведении” – з цим висловлюванням я повністю згоден. Якщо його правильно використовувати звісно.
Відсутність відчуття неповноцінності (через постійне порівняння себе з іншими), страху втратити важливий момент чи інформацію (через перенасичення подіями) і переоцінка своїх робіт (не зважаючи на кількість лайків і коментарів) – ось найважливіше, що можна отримати без Інстаграму.
Додаткові години (та енергія!!!), які появилися після видалення Інстаграму, я перенаправив на фізичний, розумовий, духовний та фінансовий аспект (про це детальніше згодом).Парадокс був у тому, що тобі ніколи не вистачатиме часу на всі справи. Навіть якщо в тебе в добі буде 48 годин. Потрібно робити тільки найважливіші справи. Три тижні я вчусь фільтрації, концентрації та дисципліні. Книга “21 спосіб вийти з зони комфорту” дуже допомогла.
Про зміну відношення до цієї мережі, мою роботу, успіхи та невдачі – я напишу згодом.Публікувати буду при можливості, не часто, але старатися якісно.Нехай моя сторінка буде ковтком свіжого повітря для вас в цьому інформативному океані.