Кінець світу буде. Повідомлення про те, що Армагеддон наближається, сколихнуло, без перебільшення, усе людство. Що відбудеться двадцять першого грудня? Чи зустрінемо ми цього дня світанок або ж потонемо у темряві?
Ці питання люди обговорюють у транспорті, магазинах, на роботі, в перукарнях та у власних домівках. Здебільшого відповіді скептичні. Чимало громадян називає чутки про глобальну катастрофу успішним ретельно продуманим маркетинговим планом. Хоча є й ті, хто до кінця світу готується.
В Тернополі мешкає жінка, яка впевнена, що двадцять першого грудня катаклізми відбудуться. Їй про це наснився сон.
Ольга Трьоміна – тернополянка, яка готується до кінця світу: «спочатку бачу, ніби як війна, знаєте, все наче гримить, темнота, потім бачу, ніби будівлю і ця будівля, як ніби обвалена, цегла обвалена, але основні обвали внизу, наче ями, і там лежать якісь люди і я думаю, що ж то таке, вони в погонах всі, вони ніби не живі, мені дуже страшно дивитись на це»
Сон був довгий та моторошний, зізнається пані Ольга. Після нього жінка почала детальніше вивчати питання Армагеддону. В той же час зрозуміла – кінця світу не минути. А тих, хто не вірить у це, – не переконує, лише запевняє, що коли на вулицях розпочнеться хаос, вона допомагатиме і ділитиметься запасами їжі, теплим одягом, медикаментами та іншими необхідними для життя речами.
Ольга Трьоміна розповіла ІНТБ: «потрібно мати і воду, і продукти харчування, предмети першої необхідності, гігієнічні засоби, мило, салфетки, зубна паста, це в першу чергу, хліб і вода, ну хліб – це сухарики, хто скільки може, ну, я не думаю, що я буду центнерами запасатися, скільки в мене вистачить ресурсів, стільки я і зробила, водичку там всього по 20, наприклад, водички – по 20, салфеток – по 20 пачок, 20-30 кусків мила, я з розрахунком на чотири дні, але мені здається, що той розрахунок буде необмежений, тому що думаю, це буде і на довший час»
В тому, що хаос на планеті триватиме більше кількох днів, тернополянка впевнена, тому поспішає закупити всього удвічі більше.
Ольга Трьоміна: «основне питання, потрібно багато цього мати, а я рахую, свічок у мене мало закуплено, тому що світло, вода і хліб – це в першу чергу, я рахую так».
Пророкує жінка, що кінець світу буде холодним, але одягу багато не пакує, боїться, що в разі вимушеної втечі з квартири просто не подужає взяти всі приготовлені сумки та наплечники.
Ольга Трьоміна: «ось штани я взяла, там в мене светри, взяла щось тепленьке; мороз буде, потрібно ж мати, так?»
Рідні та близькі люди не підтримують пані Ольгу і негативно ставляться до її ініціатив щодо підготовки до Апокаліпсису.
Ольга Трьоміна: «дочка моя, вона знаєте, на це дивиться, вона залякана, вона залякана моєю підготовкою, каже: – Мама, ти це все запасла, як ніби завтра війна буде. – Я їй кажу: – Я готова, до цього, бо я думаю, що щось все-таки буде, – якщо ти така спокійна, то я не буду силою витягувати з неї якусь інформацію, що ти так думай, в неї ж своя думка»
Де зустрічатиме двадцять першого грудня кінець світу, жінка не знає. Вона перелякана, вдома, каже, небезпечно, бо будуть і випадки мародерства. В гості наразі її ніхто не кличе.
Ольга Трьоміна: «може, знайдуться люди, які приютять мене, може, думаю, знайдуться, які запропонують; ну, ви знаєте, я не люблю бути настирливою, щоб не заважати і не бентежити людей, ще не вирішила, де я точно буду, якщо мене хтось візьме»
Окрім стратегічних продуктових запасів, речі першої необхідності також у пані Ольги вже є.
Ольга Трьоміна: «тут у мене бачите що: туалетний папір, я показала, в мене дві упаковки, треба докупляти його в першу чергу, є вата і бинти – це обов’язково треба мати, тут по 10, по 20 штук»
Перед тим, як іти на закупи, жінка склала план та список.
Ольга Трьоміна: «спочатку я робила собі план. Я так і написала ручкою «план». По плану перечислила, що мені потрібно: паспорт і документи – в першу чергу, необхідні речі теплі, медикаменти, таблетки, трави, чаї, продукти, сіль, хліб, сухарі, консерви, тушонки, емальований посуд, чашка, ложка, кружка, свічки, сірники, одяг, рушники, рукавиці, миска для варіння, якщо є маленька, потім я перечислила, які ліки необхідно мати»
Для своєї улюбленої кішки жінка також придбала їжу і готує Мурку для транспортування у безпечніше місце.
Ольга Трьоміна: «вот так, ми там хутро постелимо, сумочку закриємо, тільки треба потримати, щоб вона не вискакувала»
Пані Ольга не знає, що її чекає двадцять першого грудня. Переконана лише в тому, що навіть якщо кінець світу й справді настане, буде молитися щиро та безупинно.