Варто читати старі газети: з їхніх шпальт можна дізнатися про несподівані, а деколи й зовсім приголомшливі новини. Одна з таких міститься в міжвоєнному польському часописі "Nowy Kurjer".
Як повідомляє "Монітор Волинський", в описаній там історії згадується місто Чортків.
Щоденна газета "Nowy Kurjer" ("Новий кур’єр") виходила в Познані, присвячувалася політичним та суспільним справам. Одного дня до її редакції навідався місцевий мешканець з історією, що вела аж до Тернопільського воєводства.
Її опублікували в номері від 23 квітня 1937 р. під заголовком "Слідами автентичного "Страдіварі"". Далі цитата із оригінального тексту:
"Наші читачі, напевно, пам’ятають ще фільм "Страдіварі" про історію однієї зі скрипок відомого Антоніо Страдіварі, який недавно показали в Познані. Прізвище найкращого скрипкового майстра XVӀӀӀ ст. останнім часом набуло актуальності у зв’язку із приготуваннями до виставки його робіт, що має невдовзі відбутися в Італії.
Кількома днями раніше польську пресу облетіла новина про відкриття начебто автентичного "Страдіварі" Яном Козаком у Ярославі (місто у Підкарпатському воєводстві Польщі). Його скрипка має напис, який свідчить про те, що її виготовили в майстерні Антоніо Страдіварі в 1721 р. Якби вона виявилася автентичною, її вартість становила би близько 240 тис. злотих (станом на 1937 р.).
А нині, здається, ми стоїмо перед відкриттям ще одного "Страдіварі". До нашої редакції завітав залізничний асесор Леон Гулевич (із вулиці Домбровського, 52, помешкання 7) і засвідчив, що його батько, Еразм Гулевич, колишній директор школи в Чорткові, 56 років тому купив у мандрівного музиканта прекрасну скрипку, що мала всередині картку з написом:
"Antonius StradivariusCremonensisFaciebat Anno 1751".
Цей напис друкований, за винятком дописаного числа 51. Біля напису видніються ініціали Страдіварі, а також характерний для його скрипок хрестик. Такими скрипками вже раз зацікавилася преса ще перед війною (Першою світовою), однак ця справа згодом відійшла в забуття".
Редакція газети "Nowy Kurjer" скерувала Леона Гулевича до експерта, котрий би міг підтвердити чи спростувати автентичність скрипки. Цікаво, яким же був висновок експерта? Бо такий шедевр, придбаний 1881 р. у провінційному містечку, байдужим не залишить нікого, навіть сьогодні, через стільки літ.