За три з половиною роки в Чортківському СІЗО четверо обвинувачуваних у вбивстві громадського активіста, депутата Кременецької міської ради Віталія Ващенка вивчили… українську мову, але честі їм це не додає.
Троє з них родом із Кривого Рогу, четвертий — з Криму. На початках вони розмовляли російською. А нині головний фігурант справи — Олександр Закутній, підозрюваний в організації злочину, навіть «закидає» галицьким діалектом, пише НОВА.
«Я до вас не балакаю!» — так відмахнувся він від зауваження прокурора на нинішньому судовому засіданні. Ледь не досконало вивчили підсудні й Кримінальний Кодекс — усіма силами намагаються знайти бодай якусь неточність у матеріалах, щоб «завалити» справу й уникнути покарання. Вони досі так і не визнали своєї вини у важкому злочині, хоча доказів достатньо, не покаялися в жорстокому вбивстві активіста, не зізналися про замовника вбивства…Тернопільський міськрайонний суд продовжує слухати справу щодо вбивства Віталія Ващенка.
На останньому судовому засіданні допитали одного свідка — понятого, який брав участь у слідчій дії під час обшуку автомобіля, котрим користувався Закутній.
Понятий Роман Ігорович (прізвище не вказуємо з метою його безпеки, оскільки він несе службу в ЗСУ) — із Великої Березовиці. Під час допиту він повідомив наступне:
— Я брав участь у слідчій дії, коли вилучали речові докази. Перевіряли автомобіль світлого кольору біля автобазару у Великій Березовиці. Це було влітку, не пригадую точно якого року — 2015-го або 2016-ого. Крім мене був ще один понятий. Нам показували речі, які вилучали з авто, опечатували. Пригадую, що в багажнику була спортивна сумка з одягом, взуття… Поліцейські дали прочитати протокол, я підписав, зауважень не мав.
Підсудний Закутній поцікавився в свідка, де він працював на той час, як опинився у місці слідчої дії, хто ще був там присутній.Роман Ігорович пояснив, що мешкає неподалік автобазару. Того вечора повертався додому з дівчиною. На той час був безробітним. Один із поліцейських підійшов до нього і попросив бути понятим.
Після того Закутній почав розпитувати те, що не має стосунку до справи, і, про що, вочевидь, не варто було нагадувати військовому.— Ви пам’ятаєте сумку, а не пам’ятаєте конкретно, що в ній було… — здивувався Закутній.
— Вибачте, минуло три роки. Під час служби в армії у мене двічі за рік була травма …
— Травма чого?
— Голови…
— Що сталося?
— Отримав контузію, іншого разу — черепно-мозкову травму… Після того маю деякі проблеми з пам’яттю…
— У вас травма зафіксована в медичній картці?
— Знімається запитання. Ми не досліджуємо стан здоров’я свідка, — сказав суддя Сергій Кунцьо.
Ще залишилося допитати вісім свідків у справі, проте не всіх їх можливо знайти за місцем реєстрації, дехто виїхав за кордон. Є й такі, що ігнорують викликами до суду.
Прокурор клопотав сьогодні про виключення зі списку свідків жінку, в якої Закутній орендував квартиру в Тернополі, оскільки вона виїхала на постійне місце проживання до Португалії.
— Наполягаю на її допиті, бо це ключовий свідок, який зазначає мету мого приїзду до Тернополя, підтверджує, коли я перебував у квартирі, — наполіг Закутній. — З нею я їздив містом, щоб знайти квартиру на довготривалий термін. Якби я був учасником злочину і хотів утекти, то я не робив би цього.
Підсудного підтримали захисники обвинувачуваних. Натомість представник потерпілої Наталі Ващенко, як і сама потерпіла, просили суд задовольнити клопотання прокурора, щоб не затягувати і так тяглий судовий процес.
Суддя Сергій Кунцьо наразі не задовольнив клопотання прокурора, просив надати документи, що офіційно підтверджують перетин свідком кордону.
— Це вже 36-те засідання в Тернопільському міськрайонному суді, а перед тим справу майже два роки слухали в Зборові, в апеляції… — сказала після засідання Наталя Ващенко. — Допит свідків триває кілька місяців. Деяких знімають зі списку, бо їх не можливо доправити до суду, багато хто перебуває за кордоном. Підсудним вигідне затягування справи, оскільки день у СІЗО рахуватимуть за два дні до терміну відбування покарання. Закутній вже вдруге подав на апеляцію щодо міри запобіжного заходу — хоче на свободу. Можливо, хтось його запевнив, що вдасться уникнути покарання… Але попри все це я сподіваюся на справедливе правосуддя!