Кременчанин Дмитро Дячук уже побував у більш як в 10 країнах світу. Він поєднує подорожі з дослідженням місцевої кухні - усі свої пригоди він висвітлює на власному youtube-каналі.
Нещодавно чоловік опублікував туристичне відео і про своє рідне місто Кременець. Дмитро поділився з сайтом Тернополя 0352.ua розповіддю про унікальні туристичні місця світу, та планами на самобутні подорожі Україною.
Чому вирішив зняти відео про місто Кременець?
В якийсь момент я озирнувся на відзняті відео на моєму youtube-каналі й зрозумів, що СВІТ я дивлюся, а своє місто цьому світу не показую. Тому я вирішив зібрати всю волю в кулак і виділити час на те, щоб зняти відео про своє рідне місто (бо в думках це жило постійно, але знаєте як “своє не втече” або “завжди встигну” відкладали ці плани на потім). Коли я вже запустив процес - зрозумів, що це не просто. Адже, в рідному місті всі речі звичні, все таке буденне і для жителів міста побачити ту унікальність, яка буде актуальна для гостей, не завжди легко. А хотілося зняти якнайкраще.
Я спробував створити унікальний маршрут і подати його у вигляді відео. Допомогло те, що я проживаю останні 10 років в інших містах і в Кременець приїжджаю до своїх батьків лише на свята. Тому частково, я вже ніби як турист, хоча місто рідним є назавжди.
У чому цілі й покликання ваших відео-турів?
Поставив собі задачі:
- щоб після перегляду кожна людина, яка тут ще не була, обов'язково додала собі в плани поїздку в Кременець. Це свого роду розвиток локального туризму;
- щоб після перегляду самі кременчани по іншому подивилися на своє місто і знайшли б для себе щось нове. (Я, до речі, для себе відкрив такі місця, в яких до зйомки відео навіть не був. Самі кременчани доповнювати і писати такі місця, про які я навіть не чув. Вирішив усіх їх збирати тут на сторінці. До того ж тут поданий маршрут в текстовому вигляді).
Чи приїдете знімати Тернопіль та шукати місцеві цікавинки?
А як без файного міста!!!??? Плануємо відвідати багато міст України в пошуках традиційних та автентичних страв. І Тернопіль не виключення. Скоро на каналі вийде відео про Львів, Ужгород, декілька закордонних міст. А як тільки пройде епідемія і закінчиться карантин, будемо думати про наступні відео.
Оскільки, Тернопіль неподалік від Кременця, де живуть мої батьки і я буваю дуже часто, він у нас в пріоритеті. Тому звісно користуючись нагодою, хочу запитати в тернополян:
Скільки країн уже відвідали, що вразило у кожній з них?
Відвідали вже 13 країн, але це були хаотичні подорожі з різними концепціями.
Почали відео знімати, бувши в південно-східній Азії, а саме в Таїланді. Це, здається, була шоста країна. Там дуже сильно вражала тайська кухня, а особливо нічні ринки і їжа на цих ринках. До речі там куштували тарганів, личинок, джмеликів всяких.
Потім була Камбоджа з її смердючими ринками. Емоції після відвідин - ЖАХ. Там куштували змію. Але найбільше запам'ятались величезні креветки і голубі краби, які посипалися компотським перцем (особливий для того регіону чорний перець зі специфічним присмаком) і поливалися лаймом - коштували ці всі морепродукти там копійки.
Потім був В'єтнам і суп Пхо-Бо, який там на кожному кроці. А по Китаї ми їхали автостопом за качкою по-пекінськи. Їхали з півдня Китаю до Пекіна і проїхали з китайцями в їхніх автомобілях понад 3 тис. км. Бачили міста мільйонники та ринки-зоотераріуми. До речі, качку ми все ж таки в Пекіні знайшли.
Нещодавно ми почали все більше і більш заглиблюватись в кухню України і її сусідів. Додалося ще дві країни Угорщина та Словаччина.
Яка подорож запам'яталась найбільше?
Стосовно, яка найбільше не можу відповісти, вони всі різні по наповненості і по типу пригод та емоцій. До того ж, ті що були нещодавно, ще гріють душу. Але, напевно, найдрайвовіша подорож була, це коли ми купили старий мотоцикл у В'єтнамі і проїхалися від Сайгона (Хошимін) до Ханоя. Той мотоцикл коштував 240 доларів, і я ніколи не їхав на мотоциклах до цього часу. Ледь проїхали ми ці 2000 км: кожного дня ремонтувалися і думали, що мотоцикла десь лишимо в полі і поїдемо далі автостопом. Але, по іронії долі, ми йому дали ім'я і кидати металевого друга не можна було. А ім'я в нього було "Мольфар" (напевно це трохи допомогло).
До речі, по приїзду в Ханой, ми зустрілися з відомим українським мандрівником, письменником Богданом Логвиненком (який зараз робить проєкт Ukrainer). Про нас він написав пост, який потім потрапив у книжку під назвою "Перехожі". Напевно, це підсилило спогади про цю подорож і закарбувало її назавжди, як якусь особливу.
Мандрівник розповів, що зазвичай запам'ятається найбільше те, що було підкріплено максимально сильними емоціями. Їх можна отримати якраз під час самостійних подорожей, тоді цих сильних емоцій в рази більше, ніж коли ти подорожуєш через турагентства.
Довідково:
Що це за проєкт "В пошуках їжі"?
Я довго думав, як зробити процес подорожі цікавим не тільки для мене, а й для інших: щось збирати для колекціонування, і допомагати людям створювати незабутні емоції під час своїх подорожей. Оскільки їжа є у всіх країнах і регіонах, тому вирішили досліджувати саме її.
Насправді їжа всюди різноманітна, є різні кухні, різні страви і є багато цікавих смаколиків по світу й по Україні.
До того ж в їжі зберігається певний культурний код, традиції. І ми якраз концентруємося на пошуках їжі: традиційної, автентичної, яка притаманна певним регіонам.
По світі збираємо поверхнево, а в Україні будемо поглиблюватися в регіони і міста. В розрізі їжі будемо показувати унікальність міст і цікаві місця.
Цей проєкт хобі, на якому ми не заробляємо, а поки тільки вкладаємо себе. Звісно робимо по принципу, якщо вже щось робиш, то намагайся це розвивати і вкладати душу.
Тому, якщо хоч кілька тернополян чи жителів Тернопільщини, поставлять собі в плани відвідати Кременець, буду вважати своє завдання виконаним.
Але, хочеться наголосити, що в цей нелегкий час, всі свої плани потрібно трішки відкласти. Бо ми всі маємо об’єднатися і сидіти вдома в боротьбі з COVID-19.
Будьте всі здорові, мийте руки і сидіть вдома. А щоб цікавіше було сидіти - ось вам безліч віртуальних подорожей світом.