— З’їсти? Ні! Такою шоколадною дивовижею треба спершу милуватися, а смакувати хіба коли «добігатиме» термін придатності, — оцінюють солодкі шедеври небайдужі.
Юрій Сорока розповідає, що шоколадні сувеніри «народжуються» не на відомих фабриках, а на його кухні, і заодно охоче читає лекції про шоколад та культуру його споживання. Шоколадна історія Юрія Сороки почалася три роки тому, коли у період кризи комп’ютерник не міг знайти добреоплачувану роботу. Друг із Києва розповів йому про новий шоколадний бізнес. Тернополянин зацікавився і невдовзі сформував відділ у торговому центрі із привозного товару з приватних кондитерських цехів столиці та Харкова.
— Рік тому я виготовив першу фігурку із шоколаду — сніговика з ялинкою, — розповідає Юрій Новій Тернопільській газеті. — Солодкий сувенір, звичайно, був далекий від ідеалу, але з часом я освоїв секрети шоколаду. З одного боку, процедура виготовлення фігурок проста, а з іншого — потребує неабиякої точності й наполегливості. Найперше треба зробити ідеальну форму — молду — з харчового силікону, «відбивши» її з реальної фігурки. Важливо, щоб частини форми, а їх може бути дві-три і більше, ідеально складалися, тоді на виробі не буде «швів». Друге — правильно розігріти шоколад. Здавалося б, що таке — розтопити солодку груду, але щоб усе вдалося, треба ретельно дотримуватися температурних вимог. Так, молочний шоколад розігрівають до 40 градусів, чорний — до 50, але не більше, щоб не випарувалося масло, інакше шоколад втратить смак і не загусне.
Рідні Юрія звикли, що в їхньому помешканні завжди пахне шоколадом, а на кухні — спеціальне начиння для солодкого хобі чоловіка. Свого часу він розігрівав шоколад у звичайній каструлі над гарячою водою на газовій плиті у кухні, нині працює у майстерні, має професійну кондитерську баню.
— Велика помилка початківців, що вони ставлять шоколад безпосередньо на вогонь і він відразу закипає, — зазначає майстер. — Замість 40 градусів, шоколад розігрівається до 70, а це неприпустимо. Навіть маленька похибка позначається на виробі, бувало, що я поспішав і збільшував температуру на два градуси, тим тільки зашкодив — шоколадні фігурки не хрускотіли, а ставали, як пластилінові. Застигають вироби у холодильнику при плюс 8 градусів, якщо температуру зменшити, шоколад може занадто застигнути і поламатися або посивіти. До речі, сивизна на шоколаді — це не обов’язково зіпсований продукт, а радше свідчить про температурний контраст при зберіганні.
Останні штрихи — скальпелем
Для своїх витворів тернопільський майстер використовує натуральний шоколад без емульгаторів та рослинних олій. Замовляє сировину через інтернет у кондитерських магазинах. Практично усі фігурки майстра з молочного шоколаду, оскільки на ньому легко працювати з деталями — виділяти очі, губи, руки «шоколадних» героїв, наносити малюнок, натомість сувеніри з чорного шоколаду виглядають непорушними брилами. Щоб виріб мав ідеальний вигляд, чоловік, вийнявши його з форми, скальпелем вирівнює кожен рубець, відточує кожен штрих. А особливого шарму надає виробу за допомогою сухих харчових барвників та лаку, але наносить їх трішки — лише для акценту.
— Якщо прочитати складник шоколадки із магазину, то там є соєва чи пальмова олія, соєвий лецитин — замінники какао-бобів, люди звикають до такого смаку і думають, що це шоколад, але це — лише солодка плитка, — каже Юрій. — Насправді молочний шоколад повинен мати до 40% какао, чорний — від 56% до 80-86%. Щоправда, шоколад з абсолютним вмістом какао гіркий і не кожному до смаку, хоча він найкорисніший. Мені, власне, смакує саме чорний шоколад.
Спілкуючись з покупцями, майстер-аматор зрозумів, що у Тернополі ще нема достатнього рівня культури споживання шоколаду, а тому завжди прагне донести до людей свої знання.
— Дивує, що люди купують шоколад і відразу ховають його в холодильник, — зауважує чоловік, — і це при тому, що на вулиці може бути мінус 20, а в холодильнику — близько нуля. Насправді шоколад любить кімнатну температуру, боїться тільки прямих сонячних променів.
У подарунок — тридцять… пістолетів
У доробку Юрія вже півтисячі шоколадних сувенірів. Здебільшого це вироби на любовну тематику — сердечка, ведмедики з квітами, новорічну — сніговики, діди морози, та суто чоловічі — оскари, пістолети, моделі легківок. Більшість робіт «шоколадний» майстер виконує на замовлення. Одна із найоригінальніших — тридцять пістолетів, які працівниці однієї із тернопільських фірм замовили на День захисника Вітчизни своїм співробітникам. У Юрієвій крамничці керівництво корпорації «Ватра-Шредер» замовляло оригінальний мініатюрний шоколадний вуличний ліхтар вагою у 2,5 кг.
— Можна виготовити шоколадну річ будь-якої форми і ваги, але тут постає питання, наскільки це буде доступно для людей, бо ж шоколад — недешеве задоволення, — каже Юрій Сорока. — У нашій крамничці представлений рекордний виріб — «Хамер» вагою 3 кг. Щодо цін, то найдешевша фігурка вагою 40 г вартує 30 гривень, 300 г — 200. Термін придатності шоколадних виробів — півроку, хоча я пробував зберігати їх два роки і переконався, що смак не втрачається. Однак, звичайно, бажано дотримуватись санітарних норм.
Цікаво, що за рік Юрій перетворив на вироби майже сто кілограмів (!) шоколаду.
— Коли у квартирі в кожному куточку шоколад, то рідні вже не сприймають його як подарунок, тому рідко дарую їм свої вироби, — зізнається майстер. — Найбільше моє хобі підтримує хіба що донечка Майя, якій трохи більше року (усміхається, — авт.). Вона допитливо тягнеться до шоколаду, але ми їй поки що не дозволяємо смакувати.