7 червня українські науковці, у тому числі біологи, екологи, правники, краєзнавці та інші, звернулись до Блаженнійшого Святослава з вимогою недопущення пошкодження унікальних екосистем високогір’я Чорногори (Піп Іван).
Нагадаємо, що будівництво екуменічної Хресної дороги розпочнуть вже наступного тижня. Відкриття та освячення планують у серпні цьогоріч, пише Діло
Ось текст заяви.
“Звертаємось до Вас як до Глави Української Греко-Католицької Церкви та наслідника Митрополита Андрея на митрополичому престолі у зв’язку із гострою небезпекою для унікальних екосистем високогір’я Карпатського національного природного парку та необхідності Вашого якнайшвидшого реагування на неї!
Без сумніву, Ви знайомі із охоронною грамотою, виданою Митрополитом Андреєм 15 квітня 1935 року у Львові, у якій, зокрема, сказано:
“Маючи на увазі велике значення, яке має для науки і культури українського народу творення з цінних закутин нашої землі окремих заповідників, що на всі часи стояли б для грядущих поколінь та з яких молодь черпала б любов до рідної землі й училася пізнавати її красу, та котрі були б великим невичерпаним джерелом для наукових природних дослідів і студій та творили б спільну національну цінність, щоб дати основи для майбутнього парку в Карпатах на загальне бажання і прохання нашого громадянства, ми утворили у маєтності Галицької греко-католицької митрополії, в громаді Перегінсько-Долинського повіту галицької землі кедриновий заповідник…”
Зараз, унікальні екосистеми високогір’я гори Поп Іван Чорногірський, що входить до складу Карпатського національного природного парку, опинилися під загрозою! Як нам стало відомо із повідомлення на сайті обсерваторії Білий Слон https://observatorium.pnu.edu.ua на горі Поп Іван Чорногірський, за ініціативи проф. Ігоря Цепенди – ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у партнерстві з Варшавським університетом “розпочинається спорудження Екуменічної Хресної дороги”. Згодом, це повідомлення набуло значного розголосу у ЗМІ. На наше переконання, ця ініціатива може призвести до вкрай негативних наслідків для вразливих екосистем високогір’я.
Поп Іван Чорногірський, або Чорна гора, – це третя за висотою вершина Українських Карпат і дуже важливий осередок біорізноманіття. Тут поширені десятки рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, а сама територія входить до складу Карпатського національного природного парку. Прокладання нових або розширення існуючих маршрутів у лісовій, субальпійській та альпійській зонах Поп Івана Чорногірського матиме вкрай негативні наслідки для рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. Особливу небезпеку ці дії становлять для ендеміків високогір’я – рідкісних рослин, які поширені виключно у досить вузькій зоні – від верхньої межі лісу до вершини. Будувати тут будь-що не лише незаконно, а просто аморально. Навіть “Екуменічну Хресну дорогу”. Не кажучи вже про самовільне будівництво, без будь-яких консультацій, погоджень, громадського обговорення тощо.
Ця ініціатива виглядає досить дивною у контексті чіткої і послідовної позиції Папи Франциска щодо збереження біорізноманіття. “Кожного року зникають тисячі рослинних і тваринних видів, яких ми більше не матимемо змоги пізнавати, яких наші діти вже не зможуть побачити. Через нас вони вже не прославлятимуть Бога своїм існуванням. Ми не маємо права на це”, – наголосив Папа Франциск 22 травня 2020 р., коли відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття.
На жаль, це не перший випадок, коли подібними “благими намірами” завдають непоправної шкоди історичним або природним пам’яткам. Наприклад, нещодавне встановлення фігури Матері Божої у Стільському. Цією самодіяльністю було завдано шкоду не лише історичній пам’ятці, а і репутації Церкви. У 2008 році схожі дії кількох добродушних, але не надто освічених львів’ян призвели до значного пошкодження заповідної зони регіонального ландшафтного парку “Знесіння”. Там, на горі Хомець, вночі незаконно звели Хресну дорогу, зробили сходи, висадили квіти. У такий спосіб унікальній ділянці степової рослинності, в заповідній зоні було завдано значної шкоди.
Римсько-Католицька церква в Україні і Мукачівська греко-католицька єпархія послідовно підтримують рух за збереження унікальних Боржавських полонин від забудови! Ця підтримка є дуже важливою і своєчасною. В УГКЦ результативно діє Бюро з питань екології і наслідки його роботи є відчутними. У цьому контексті ще менш зрозумілою є ініціатива спорудження “Екуменічної Хресної дороги” у високогір’ї Карпат в одному із найважливіших осередків біорізноманіття, яка вже викликала значний резонанс в експертному середовищі і суспільстві загалом.
Ми, українські науковці, звертаємося до Вас із проханням вчасно відреагувати і з висоти Вашого авторитету вплинути на забудовників“.