Завдяки своїй виразній зовнішності вона могла б стати моделлю. Але обрала образотворче митсецтво, хоч зізнається, що в дитинстві малювати не любила. У невеличкому Кременці реалізувати себе як художник непросто, хоча у місті є чимало митців, котрі відомі в Україні і за кордоном.
Проте, на все свій час. Тож поки найкраща картина життя не намальована, Ольга Кузь працює у Кременецькій міській раді – секретарем міського голови. А вільний час присвячує писанню картин, пише Терен.
– Олю, чи пам’ятаєш, коли почала малювати?
– Відверто кажучи, в мене ніколи не було потягу до малюнку і в школі я не особливо любила цю справу. Але, закінчуючи школу, потрібно було обрати ВУЗ і спеціальність. В інше місто я не хотіла їхати, бо була дуже соромязливою. Отож, обирати потрібно було з спеціальностей КОГПА ім. Тараса Шевченка. Малювати я зовсім не вміла, знайшла репетитора з рисунку, яка мені дала декілька уроків і, як не диво, мені сподобалось.
– Ти пам’ятаєш свій перший малюнок?
– Перший малюнок був спільно з репетитором, це був натюрморт. Наставниця поступово показувала та розяснювала – як правильно передати форму, об’єм предметів, я вивчала конструктивну побудову та передачу світлотіньової форми предметів, які зображені на натюрморті. Це було досить цікаво.
– На Твою думку, образотворче мистецтво – це більше талант чи навчання і практика?
– Чи потрібен талан для малюнку? Напевно кожна людина при народженні має до чогось хист. Безумовно, талант важливий, але малюванню можна навчитись і без нього, більше практики, а основне бажання, при бажанні можливо все!
– Ти якось згадувала, що не малювала кілька років. Що підштовхнуло знову взятися за пензель?
– До малюнку повинен бути відповідний настрій. Після навчання я влаштувалась на роботу абсолютну протилежну моїй професії, тому на малювання не вистачало часу. Мабуть, підштовхнула теперішня ситуація з карантином, в сірі будні хотілось додати барв життю і так я згадала – чим займалась декілька років тому.
– Що Ти любиш зображати найбільше?
– Я малюю маслом (живопис). Переважно люблю малювати квіти та пейзажі. Люблю використовувати в роботі велику кількість відтінків.
– Чи плануєш в майбутньому пов ‘язати життя з творчістю?
– Фантазувати можу багато. У нашому місті є дуже багато талановитих художників, враховуючи й викладачів, які навчали мене і, яким я вдячна! Напевно, хотіла б займатися малюнком в майбутньому, але час покаже. У будь-якому випадку я малюватиму вдома для себе.
– Чи продаєш свої картини і чи хотіла б персональну виставку?
– Якщо чесно, мабуть, я ще не намалювала такої картини, яка була б ідеальна і я повністю була б задоволена роботою. Звичайно, хочеться намалювати багато робіт і в майбутньому організувати виставку. А щодо продажу ставлюсь нейтрально, як комусь сподобалася б моя робота, то тільки за.