Антимонопольний зацікавився «тіньовими схемами» проводів у потойбіччя
Контролювати, щоб ринкова економіка в регіоні не перетворилась на базар, зобов’язане територіальне відділення Антимонопольного комітету (надалі – ТВ АМК). Причому рахуватись із рекомендаціями відділення зобов’язані як приватні структури, так і комунальні підприємства. Уже традиційно на початку року товаровиробники починають підвищувати ціни на свої товари чи послуги. Тим не менше, завдяки діяльності антимонопольників вдалося припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції та отримати майже 12 тис. грн. економічного ефекту.
Ринок ритуальних послуг: чужі тут не працюють
Просто приголомшливі результати отримали працівники тервідділення, обстеживши ринок ритуальних послуг. Спочатку – трохи статистики. Сьогодні на території Тернопільщини розташовано 1 тисяча 36 діючих кладовищ. Із них у Тернополі – шість кладовищ, шо займають площу 42,3 га. Проте з цієї кількості два є офіційно закритими.
Вартість ритуальних послуг, зокрема копання могили, в області коливається: у теплу пору року – від 120 до 300 грн., взимку та восени – від 394 до 450 грн. Для порівняння: в обласному центрі ціни сягають відповідно від 194 до 298 грн. влітку та від 336 до 505 грн. – взимку.
– Основними проблемами регіонального ринку ритуальних послуг є відсутність належного фінансування для створення ритуальних служб у районах та спеціалізованого ритуального автотранспорту, – наголосив заступник голови відділення Тарас Куйбіда. – Крім того, у Кременці постала гостра необхідність розширення існуючого або будівництво нового кладовища.
Під час перевірки спеціалізованого КП «Ритуальна служба» (м. Тернопіль) з’ясувалось, що служба тісно «співпрацює» з особами, котрі обряджають-ховають померлого без укладення відповідних договорів. Аналогічно і щодо ритуальних послуг на території кладовищ без укладення: самі робітники визначають, скільки коштує викопати яму.
На міському цвинтарі Тернополя місць лишилось на 3 місяці
До речі, щодо виділення земельної ділянки. Тернополю також потрібно якнайшвидше облаштовувати нове кладовище, оскільки на центральному міському цвинтарі місць для захоронення залишилась приблизно на три місяці. На даний час вивчається питання виділення земельної ділянки під нове кладовище площею 20 га, якого повинно вистачити орієнтовно на 20 років.
Минулого року на утримання кладовищ Тернополя було необхідно 930 тис. грн., проте у бюджеті міста було закладено 560 тисяч.
– За результатами проведеного дослідження ринку ритуальних послуг територіальним відділенням розглянуто 8 справ щодо бездіяльності міських рад по створенню ритуальної служби, що кваліфікується територіальним відділенням як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яка може призвести до недопущення конкуренції, – розповів "Номер один" пан Тарас.
Разом з тим Шумську, Бучацьку, Скалатську, Кременецьку, Лановецьку, Зборівську, Теребовлянську та Копичинецьку міські ради зобов’язано створити ритуальні служби та допомогти в цьому суб’єктам господарювання, котрі готові працювати на цьому ринку. Водночас розглянуто справу щодо неправомірних дій Підгаєцької міської ради, згідно з рішенням якої встановлено обов’язкову одноразову плату за догляд території біля могили після поховання, якщо яму копали не працівники підприємця Г. Л. Більше того, цей горе-бізнесмен брав платню за в’їзд на кладовище з робітників, які встановлюють пам’ятники чи облаштовують могли.
Антимонопольний «пригальмував» перевізників і пекарів
– Наприкінці минулого року ми не дозволили перевізникам Тернополя підвищити ціну пасажирських перевезень у громадському транспорті, хоча міська рада звернулася до нас, але не надала розрахунків щодо доцільності підняття ціни до 2 грн. 50 коп., – зазначив голова Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Іван Курницький. – Ми надали свої зауваження і протягом чотирьох місяців не дозволяли підвищувати ціни. Ці гроші залишилися у людей в кишенях. Якщо проаналізувати кількість перевезень та пасажиропотоки, то це вилилось майже у 12 млн. грн. Тепер вони обґрунтували підняття вартості проїзду. Зазначу, що Антимонопольний комітет тарифами не займається, ми займаємось сугубо процедурою встановлення тарифів, а тарифи – це прерогатива органів місцевого самоврядування.
Керівник наголосив, що АМК не втручається у господарську діяльність комунальних господарств, проте контролює процедуру встановлення тарифів та підвищення ціни на товари й послуги.
Аналогічна ситуація виникла і навколо питання, чому хлібопекарі самочинно, без попередження та економічно не обґрунтувавши від початку зими неодноразово підвищували ціни на хліба та булки? І це за умови, що на ринку хлібопродуктів Тернопільщини немає монопольного становища, населення має досить широкий вибір цієї продукції.
– Підстав для підвищення вартості хлібобулочних вироби немає. Тим не менше, ціни на хліб, у тому числі й на так звані соціальні сорти підвищились, – констатував Іван Іванович. Виправдовуючись, хлібопекарні наполягають: за цей період подорожчали енергоносії. – Ми контролюємо соціальні види хліба. Це житньо-пшеничний хліб і нерізаний батон. Варто визнати, що сьогодні різні види булок, тістечка, здобні хліби краще продаються, ніж соціальний хліб. Статистика свідчить: реалізація соціального хліба зменшилась до 30%. Це пояснюється погіршенням його якості, досить велика частина продукції повертається, відтак виробники змушені піднімати ціну. Люди, не дивлячись на фінансову скруту, не хочуть їсти що-небудь.
Проаналізувавши ситуацію у даному секторі, працівники Антимонопольного комітету наполягають: підстав для подорожчання хліба немає. Для виробників хліба є достатньо борошна з держрезерву. Тим не менше, пекарі шукають різні обхідні моменти, завозять муку з інших областей, хоча на Тернопільщині, зокрема на Чортківському хлібокомбінаті, є достатньо власного борошна.
– Утім ці факти потребують досліджень. За інформацією, яку ми маємо, з 800 тонн, що було виділено для потреб області, з держрезерву вибрали тільки 40 чи 60 тонн, – наголосив пан Курницький. – Значить, виробникам не вигідно брати цю муку, краще взяти її у комерційної структури, а контролюючим органам продемонструвати: у мене така ціна на муку, плюс транспортні витрати, підвищена зарплата працівникам і спричинили підвищення ціни на хліб. У кожному конкретному випадку хлібопекарі повинні довести необхідність підняття ціни.
А без води – ні туди і ні сюди
Тим часом постачальники газу, води, тепла, електроенергії населенню є монополістами і, користуючись своїм виключним становищем, часом вдаються до зловживань.
– Візьмемо «Тернопільводоканал». Сьогодні місту більше ніхто не постачає воду, лише це підприємство є єдиним суб’єктом господарювання у сфері водопостачання і водовідведення, – каже Іван Курницький. – Ми з цим підприємством мали минулого року три справи. Стосувалися вони надання технічних умов. Наприклад, треба переобладнати двокімнатну квартиру на піцерію. Сім’я, яка раніше використовувала півтора куби води, переобладнала квартиру під піцерію і так само більше, ніж півтора куба на день, не використовує. Але у «Тернопільводоканалі» вказують, що це вже виробничий об’єкт, відтак вони повинні купити лічильник за 500 грн., хоча вітчизняний коштує 150 грн. Це і є зловживання монопольним становищем. Адже людина не має більше куди звернутися за послугами, тож мусить виконувати «пропозиції». монополіста.
Згідно з законодавством, людина чи підприємець може оскаржити дії монополіста в АМК, а Комітет може вказати на безпідставність вимог та оштрафувати за самоуправство.