В мережі можна знайти безліч оголошень про можливість трансплантації органів: українців заохочують продавати частини свого тіла, проте відповідні операції проводяться за кордоном, а громадяни нашої держави часто стають жертвами кривавих шахраїв.
Як інформує "Obozrevatel", журналісти поспілкувалися з українцем, який заявив про свою участь у незаконній трансплантації. Він нібито знайшов людей, які готові заплатити за його органи. Детальніше читайте в матеріалі.
"У мене кредити були. Невеликі, але роботи не було. Ось і розмістив оголошення", – розповідає житель Запоріжжя Євген. Два роки тому на одному з сайтів він подав оголошення про те, що продасть нирку, на пошук покупця пішло пів року. Після того, як на нього вийшли трансплантологи-посередники, всі документи й аналізи підготували за два місяці.
"Мені там зробили довідку, що я родич того, кому нирку пересадили. Півтора року вже пройшло. Обіцяли мені 3 млн рублів (1,1 млн грн), а заплатили всього 900 тис. (335 тис. грн.). Обіцяли оперувати в Москві, але потім довелося за свій рахунок летіти до Іркутська. Говорили, що буде реабілітація за їхній рахунок, що зможу перебувати в лікарні, але мені вже наступного дня після операції сказали, що потрібно платити і за лікарню" – скаржиться донор Євген.
Повернувшись у рідне Запоріжжя, чоловік звертатися до лікарів побоявся. Адже як пояснити, чому зникла нирка? З заробленої суми додому він привіз 290 тис. грн. Решту грошей витратив на ліки, транспорт.
"Мені дуже хотілося купити годинник Maurice Lacroix. Це швейцарський. Дорогий дуже. У мого дядька такий був. Він обіцяв мені його подарувати, а потім поїхав із ним із Запоріжжя й не повернувся. Я навіть недавно знайшов його номер і запитав: так подаруєш мені годинник? Він не відповів. Може, вже його продав", – говорить він.
"Приїхав я додому й купив собі такий годинник. В інтернеті замовив. Ось за нирку, можна сказати, купив годинник. Звичайно, просто гроші потрібні були. Але годинник ось залишилися, а інше вже давно витратив", – розповідає Євген.
У мережі можна побачити тисячі оголошень із заголовками "Продам нирку". У них українці залишають свої номери телефонів із надією, що їх знайдуть справжні лікарі, виріжуть орган і озолотять.
Журналісти обдзвонили десятки номерів тих, хто хотів продати свої органи. Більшість українців категорично відмовилися коментувати своє бажання. Хтось поскаржився, що писали їм тільки шахраї. Євген коротко відповів на наші запитання й побажав залишитися неназваним. В Іркутську дійсно є центр трансплантології, однак перевірити розповідь співрозмовника на достовірність практично неможливо.
У будь-якому разі українці мало не лідери за кількістю охочих продати свої органи в Європі. І якщо справжніх чорних трансплантологів десятки, то шахраїв, які видають себе за них, – тисячі. Найпростіший спосіб заробити на довірливих "пацієнтах" – попросити заздалегідь оплатити аналізи. З такими пропозиціями після розміщення подібного оголошення як експерименту звернулися і до журналіста.
Неспоріднена й "жива" трансплантація за гроші заборонена майже у всіх країнах Європи, зокрема й Україні. Щоб пожертвувати свій орган, потрібно бути родичем реципієнта. І навіть у такому разі будь-яку фінансову винагороду категорично заборонено.