Як купатись на Водохреща: кому не можна занурюватися в крижану воду

Уже за кілька днів тернополяни відзначатимуть свято Хрещення Христового. За традицію, у цей день,  багато людей купаються в крижаній воді в спеціально відведених місцях. Однак такі процедури дозволено проводити не всім.

У МОЗ нагадують, що купання в крижаній воді без підготовки не зможе зміцнити та загартувати організм. Така процедура може нашкодити, якщо людина раптово вирішує зануритися в ополонку.
Підготовку до купання в ополонці потрібно розпочинати заздалегідь, починаючи із прохолодного душу, знижуюючи поступово температуру води. 

Перед зануренням в крижану воду потрібно обов'язково зробити розминку. Стрибати з розбігу не рекомендується – спочатку потрібно намочити обличчя, груди, живіт і спину, а після цього можна зануритися по шию.
З головою пірнати також не варто – це може привести до різкого переохолодження організму. У холодній воді не можна перебувати довго, достатньо 3-5 секунд.
Люди, які роками практикують моржування і регулярно загартовуються, можуть поплавати довше – 1,5-2 хвилини.
Після купання мокрий одяг потрібно зняти якомога швидше та енергійно розтертися рушником, а потім швидко одягнутися в суху і теплий одяг.

Важливі правила про купання

Перед зануренням в крижану воду не можна вживати алкоголь і курити. Алкоголь розширює периферичні судини й це призводить до збільшення тепловіддачі. А куріння порушує кровообіг і збільшує охолодження.

Перед купанням в крижаній воді обов'язково проконсультуйтеся зі своїм лікарем, оскільки ця процедура може спровокувати проблеми зі здоров'ям.

Кому категорично не можна купатися на Водохреща
Людям із захворюваннями носоглотки, придаткових пазух, середнього отиту;
При захворюваннях серцево-судинної системи;
При хворобах центральної нервової системи та після важких травм черепа;
При захворюваннях периферичної нервової системи;
При цукровому діабеті та тиреотоксикозі;
При глаукомі та кон'юнктивітах;
Людям з хворобами органів дихання;
При захворюваннях сечостатевої системи;
При захворюваннях шлунково-кишкового тракту;
При шкірних і венеричних захворюваннях;
При наявності великих післяопікових рубців.