З початку війни майже 5 млн українців втратили роботу. З них 1,2 млн – біженці, які виїхали в сусідні країни, 3,6 млн – безробітні, які живуть в Україні.
Чимало кваліфікованих спеціалістів шукають роботу, свідчать дані Міжнародної організації праці при ООН.
Кількість вакансій зменшилася навіть в ІТ-секторі, хоча ця сфера була чи не найбільш підготовлена до війни. За даними порталу з пошуку вакансій в ІТ Dou.ua, зараз їх близько 40% від довоєнного рівня, пише ЕП.
Ринок праці став належати роботодавцям: через падіння доходів компаній чимало з них звільнили працівників та скоротили зарплати.
Що відбувається на ринку праці після майже чотирьох місяців війни, як держава підтримує українців і які професії матимуть попит після завершення бойових дій?
Від скорочень до відпусток за власний кошт
Після березневого шоку, коли в Україні повноцінно працювали лише 17% бізнесу, у травні повністю відновили роботу 47% компаній. Решта опитаних Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА) підприємств працювали частково.
Щоб утриматися на ринку, компанії мусили суттєво переглянути свої витрати, у тому числі – на утримання персоналу.
Стандартними шляхами оптимізації стали переведення працівників на половину ставки, скорочення кількості робочих годин або оформлення відпустки за власний кошт. За даними ЄБА, звільнення фіксувалися у 8% компаній.
Наприклад, у Rozetka працюють 50% робітників від довоєнного штату. Ще певна кількість співробітників інтернет-магазину зайнята частково.
За словами керівниці експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслани Березівської, великі компанії не поспішали скорочувати штат, аби не втратити працівників дефіцитних робочих спеціальностей.
Людей звільняли лише тоді, коли розуміли, що найближчим часом робота компанії не відновиться.
Старша економістка Центру економічної стратегії Олександра Коломієць ккаже, що першими під скорочення потрапляють некваліфіковані працівники. Компанії утримують лише тих, від кого залежать операційні процеси.
Які підприємства найбільше постраждали від російських окупантів. Список активів
Інший спосіб оптимізації – скорочення зарплат. На це наважилися 13% опитаних ЄБА компаній. У повному обсязі зарплату виплачують 63% підприємств.
Як зазначає Березівська, чимало компаній змушені працювати в умовах значно менших доходів, ніж до війни. Перевести працівників на скорочений робочий день вони не можуть через необхідність забезпечувати виробництво. У таких випадках відбувається скорочення зарплат.
У великих компаніях ситуація краща, ніж у малому та середньому бізнесі.
Останні залежні від споживчого попиту, а після початку війни українці суттєво скоротили свої витрати. Це найбільше позначилося на регіонах із традиційно низьким рівнем доходів, наприклад, на Чернігівщині та Сумщині.
19 людей на місце
Головна зміна на ринку праці після 24 лютого – він став належати роботодавцям. За даними Державної служби зайнятості, на одне робоче місце претендують 12 людей. Це середній показник у країні.
Як свідчать дані порталу grc.ua, найскладніше знайти роботу в Харківській області, там цей показник становить 19 кандидатів на місце. У Запорізькій області – 17, в Одеській – 14, у Київській – 13.
У столиці ситуація дещо краща: боротьба за місце точиться між девʼятьма кандидатами.
Найменша конкуренція – у Львівській області: один-два кандидати на місце. Така ж ситуація в інших західних областях, що пояснюється кількома факторами.
По-перше, на заході бізнес не так сильно постраждав від обстрілів росіян, як на сході чи півдні.
По-друге, на захід евакуюються підприємства з територій, на яких ідуть активні бойові дії. За даними Мінекономіки, до кінця травня це зробила 601 компанія.
Фахівці сайту work.ua попереджають, що великий розрив між попитом та пропозицією на ринку залишатиметься довго. Це означає, що "ринок роботодавця" збережеться і після війни.
"Українці зіткнулися з великою проблемою: роботи нема, а конкуренція зросла. Шукачі роботи поступаються зарплатними інтересами: більшість готові до зменшення зарплати на 35-45%", – зазначає Березівська.
Крім того, за її словами, фіксується значне зростання активності кандидатів. Наприклад, на grc.ua кількість відгуків на вакансії зросла на 33%, а кількість нових реєстрацій – на 55%.
Зарплати скорочуються. Чи надовго?
Фахівці стверджують, що найгірший період для скорочення зарплат позаду.
"Бізнес адаптувався до діяльності в умовах війни. Потроху повертаються до роботи представники малого та середнього бізнесу, які постраждали найбільше", – зазначають у grc.ua.
За даними Нацбанку, падіння зарплат у приватному секторі з 24 лютого становило 25-50%.
"Найбільше таких у добувній промисловості та будівництві. Поступово зростає частка підприємств, що зменшили оплату праці на 10-50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті і торгівлі. Сільськогосподарські підприємства переважають серед тих, що не змінили або навіть підвищили зарплати", – пояснюють в НБУ.
За даними work.ua, найбільш високооплачуваними в Україні є айтівці (20 тис грн), керівники середньої ланки (17 тис грн) та будівельники (17,5 тис грн).