Грудень та січень – традиційно найскладніші місяці для гривні. У цей час на курс одночасно тиснуть передноворічне пожвавлення державних видатків, зменшення обсягів агроекспорту та зростання імпорту.
Як наслідок, навіть у мирні часи на межі років українська валюта традиційно здавала позиції, які надолужувала навесні та влітку.
Під час великої війни до перелічених факторів додалися нові. Їх вплив уже зараз можна побачити на рекордних обсягах валюти, яку Нацбанку доводиться продавати із золотовалютних резервів для задоволення надлишкового попиту, пише ЕП.
Хоча більшість макроекономічних чинників грають проти гривні, на готівковому ринку вона не лише зберігає свої позиції, а й потроху зміцнюється.
Ефект кінця року
Через особливості бюджетного процесу найбільші обсяги видатків припадають на кінець року. Листопад та грудень – це останній шанс для державних структур використати передбачене бюджетом фінансування. 1 січня ці суми "згорають".
Попри війну, 2022 рік не став винятком. У листопаді та грудні бюджетні установи поспішали отримати передбачені для них гроші, а Мінфін, попри навантаження на бюджет, проводив ці видатки через Державну казначейську службу.
Ефект "кінця року" найбільше помітний в сегменті капітальних видатків (ремонти, будівництво, купівля техніки). Для здійснення таких видатків потрібен час, адже спочатку треба підготувати документацію та оголосити тендери.
У грудні Мінфін профінансував майже 36 млрд грн капітальних видатків – 40% від плану 2022 року. У довоєнному 2021 році була схожа ситуація: тоді за грудень держава здійснила 36% капітальних видатків або 49,25 млрд грн.
Після проведення капітальнх видатків ці кошти потрапляють до приватного сектору, а потім частково – на валютний ринок. Це і створює тиск на резерви Нацбанку.
Ефекти війни
Традиційно наприкінці року на валютні резерви також тисне уповільнення обсягів аграрного експорту. Згодом, у лютому-березні, аграрії сприяють зміцненню гривні, продаючи валютну виручку, отриману від продажу врожаю.
Однак під час великої війни традиційні фактори впливають на роботу валютного ринку набагато менше.
"Скоріше за все, підвищений дефіцит іноземної валюти в січні був викликаний уповільненням експорту аграрних товарів, у тому числі через повільні інспекції суден, підвищеним імпортом енергетичного обладнання та пального для нього, а також сезонними факторами", – вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан.
Через обстріли енергетичної інфраструктури в Україні значно виріс попит на генератори, павербанки та іншу техніку, яка допомагає пристосуватися до відключень електроенергії.
За даними народного депутата Ярослава Железняка, у грудні українці ввезли 310 тис генераторів – у 52 рази більше, ніж на початку 2022 року.
Підвищений попит на енергетичне обладнання зберігається і на початку 2023 року, що зумовлює посилений тиск на міжнародні резерви.
Ще один фактор війни – падіння експорту залізної руди і металів. До війни це була друга найбільша стаття українського експорту.
Після початку блокади морських портів металургійні підприємства втратили можливість продавати свій товар.
Ба більше, провідні підприємства галузі – Маріупольський комбінат імені Ілліча та "Азовсталь" – знищили росіяни. До того ж ці заводи перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Решта великих металургійних підприємств суттєво скоротила виробництво, зокрема через перебої електропостачання.
Додатково на валютний ринок тиснуть витрати українських біженців за кордоном. За даними НБУ, їх обсяг у 2022 році становив близько 2 млрд дол на місяць. Приблизно такі ж обсяги витрат українських біженців збережуться і у 2023 році.
За все заплатили партнери
У мирні часи ці негативні чинники призвели б до девальвації гривні, але під час війни офіційний курс валют заморозили. Міжбанківський валютний ринок припинив існування і чи не єдиним продавцем валюти залишився Нацбанк.
Аби задовольнити попит на валюту за фіксованим офіційним курсом, НБУ продає її з резервів.
Наприкінці 2022 року продаж валюти Нацбанком сягнув рекордного значення: в останній тиждень року регулятор "спалив" майже 1,1 млрд дол. Більше у 2022 році він продав лише в травні, до коригування офіційного курсу.
У січні 2023 року обсяги продажу валюти з резервів теж були великими – 3,1 млрд дол.
Однак попри такі значні продажі валюти, резерви Нацбанку продовжують зростати. Якщо в листопаді 2022 року вони становили 25,2 млрд дол, то на початку лютого 2023 року сягнули майже 30 млрд дол.
Такій ситуації з міжнародними резервами Україна завдячує щедрій підтримці міжнародних партнерів, передусім США та ЄС.
Кошти, які Захід надсилає для покриття дефіциту бюджету, поповнюють резерви НБУ навіть швидше, ніж їх "висушують" імпортери енергетичного обладнання та пального чи витрати українських біженців у країнах ЄС.
Протягом 2022 року міжнародна підтримка дозволила уряду профінансувати більшу частину невійськових видатків бюджету, адже витрачати її на підтримку Сил оборони заборонено.
Також обсяги отриманої Україною підтримки значно перевищили видатки держави на обслуговування валютних боргів.
"Ми очікуємо, що у 2023 році міжнародні партнери України збільшать фінансову підтримку до 38-42 мільярдів доларів з 32 мільярдів у 2022 році.
Тому ми не очікуємо повторення ситуації квітня-червня, коли за три місяці резерви скоротилися на 5 мільярдів доларів до 21 млрд дол, що змусило НБУ девальвувати офіційний курс і зафіксувати його на нижчому рівні", – вважає Білан.
У 2023 році масштабна фінансова підтримка України триватиме. На покриття дефіциту бюджету уряд розраховує отримати від партнерів 38 млрд дол.
Тобто протягом 2023 року до золотовалютних резервів може надійти більше валюти, ніж там є.
Швидше за все, більшість цих коштів Нацбанку доведеться "спалити", щоб і надалі підтримувати курсову стабільність.
Що з готівковою валютою
Попри значне зростання попиту на долари на безготівковому валютному ринку, у грудні та січні на готівковому ринку спостерігалося затишшя.
Значення курсу долара в обмінних пунктах навіть дещо знизилися: якщо наприкінці грудня долар коштував 40,2-40,8 грн, то на початку січня його вартість становила 38,8-40,3 грн.
З одного боку, стабілізація готівкового ринку стала результатом адаптації українців до шоків війни. Вони вже не скуповують валюту після кожного обстрілу або чергового загострення на фронті.
З іншого боку, багатьох українців заспокоювали позитивна динаміка золотовалютних резервів і заяви Нацбанку про те, що він не буде переглядати офіційний курс.
Це не єдині чинники, які впливають на зміцнення готівкової гривні.
"Додатковий вплив на користь гривні мали погашення тримісячних депозитів у валюті, під які фізособи з 1 жовтня могли купувати валюту на суму, еквівалентну 100 тисячам гривень.
У січні ці депозити почали виплачуватися у валюті на рахунки клієнтів і частково потрапляти на готівковий ринок", – пояснює керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.
Завдяки різниці між курсом купівлі валюти під депозит та курсом, за яким її згодом можна продати в "обміннику", такий інструмент для багатьох українців перетворився на спосіб заробітку.
Тому значна частка придбаної раніше безготівкової валюти зрештою опиняється на готівковому ринку. Така надлишкова пропозиція позначається на курсі.
Валютні обмеження та послаблення НБУ були одним з ключових чинників, який впливав на готівковий ринок у 2022 році. На 2023-й регулятор готує новий пакет валютних послаблень, про які повідомить згодом.
Імовірно, вони теж впливатимуть на готівковий курс долара та розмір різниці між готівковим та безготівковим курсами.
Що далі
Війна й надалі буде ключовим чинником, який впливатиме на ситуацію на валютному ринку. Зокрема, у березні спливає строк роботи "зернового коридору", який залишається найбільшим шляхом експорту агропродукції.
"Надалі критичним фактором для валютного ринку буде продовження "зернового коридору". Його потенційна тривала зупинка може збільшити дефіцит валюти на міжбанку на суму до 1 мільярда доларів на місяць.
Ми очікуємо продовження дії "зернового коридору" та прискорення інспекцій, що разом із сповільненням імпорту енергетичного обладнання знизить дефіцит валюти на міжбанківському ринку до 2-2,5 мільярда доларів на місяць", – прогнозує Білан.
Суттєвий вплив на валютний ринок матиме й фінансова підтримка України з боку партнерів. Мова про її регулярність та прогнозованість.
Затримки у виділенні коштів чи зрив попередніх домовленостей можуть призвести до того, що недоотримані гроші доведеться заміщувати емісією. А "друк грошей" може негативно вплинути і на інфляцію, і на курс.
Вартість долара на готівковому ринку менше залежатиме від ситуації з експортом зерна і більше – від пропозиції фізичних банкнот.
Восени 2023 року дефіцит готівкової валюти призводив до того, що курс в обмінних пунктах дедалі більше віддалявся від офіційного. Тоді проблему вдалося розв’язати, зокрема завдяки зусиллям НБУ.
Ще один чинник, який визначатиме курс валют на готівковому ринку, – альтернативні способи заощаджень.
Для переважної більшості тих, хто купує готівкову валюту, така інвестиція є способом збереження грошей від інфляції та несподіваної девальвації. Якщо ж на ринку з’явиться інструмент з високою дохідністю, то він складе конкуренцію купівлі валюти та знизить попит на валютному ринку.
"Цілком імовірно, що за сприятливих обставин курс готівкового долара може трохи знизитися в першому кварталі в міру зниження девальваційних очікувань та підвищення гривневих депозитних ставок", – вважає Крохмаль.
Наразі Нацбанк та Мінфін активно працюють над тим, аби підвищити дохідність не лише депозитів у банках, а й урядових облігацій.
Купуючи останні, громадяни не лише отримують чистий дохід розміром до 19,6%, а й підтримують бюджет та Збройні сили, а отже – наближають перемогу над агресором.