Законопроект про скасування Міжнародного жіночого дня 8 березня як державного свята, яке мав би замінити День української жінки 25 лютого (день народження Лесі Українки) зареєстровано у Верховній Раді. Це рішення викликало жваве обговорення серед знавців питання та загалом жінок у суспільстві.
Як його автори пояснюють необхідність змін, що про це думають історики, громадські діячі та українці – дізнавалася Оксана Ільчук із "Суспільного".
Скасувати російські та комуністичні свята і встановити українські
Така суть проєкту закону, розробленого шістьма народними депутатами. Одна з пропозицій – скасувати Міжнародний жіночий день 8 Березня як державне свято й вихідний, натомість встановити 25 лютого. Назвати його “День української жінки”. Співавторка законопроєкту Оксана Савчук в ефірі телемарафону "Суспільне. Спротив" пояснила можливі зміни так.
"Я теж дуже багато роблю для того, щоб жінки в українському суспільстві працювали, щоб вони йшли в політику, щоб вони відстоювали ту іншу якість політики, як вони бачать це як жінки. Але ніколи особисто не відзначала й не святкувала 8 березня, для мене воно не є днем боротьби за якісь права, тому що воно найперше асоціюється з мітингами, які проводилися".
Представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко каже: інститут підтримує відмову від свят, нав’язаних комуністичним режимом. Проте ці свята й пам’ятні дати варто розглядати в загальній системі.
"Восьме березня з’явилося як день боротьби за права жінок ще до появи комуністичного тоталітарного режиму. Було вихолощено суть – тобто день весни, день краси жінок і так далі, це було брутальне розчавлення тієї ідеї, яка була, – боротьба за права жінок: соціальні, політичні, економічні, от в чому справа".
За словами доцентки Національного університету "Чернігівський колегіум" Лариси Юди, автори законопроєкту не до кінця знають історію питання.