Ганебний випадок стався у Вербну неділю в Тернополі. З агресією, хамством і зневагою зіткнувся ветеран війни, котрий був неодноразово поранений і зараз несе службу у ТЦК та здійснює оповіщення військовозобов’язаних.
Про ситуацію, яка викликає обурення і породжує чимало запитань, розповіла у соцмережі волонтерка, дружина загиблого захисника Ольга Коновал, пише ЗЗ.
“Надивилася красивих нарядних фоточок з вербовими гілочками, і думаю, яка я щаслива, що вчасно виїхала з того всього. І так задовго була. Вистачило.Всі дякують, що можуть піти посвятити гілочки, а моєму другу, який пройшов важкі бої в ДШВ, звільняв Лиман і ще ряд нп і після купи поранень якого перевели працювати в ТЦК, учора сказали на вулиці, що краще б він здох на тій війні, ніж тут ходити і людям свято наламувати своїми повістками.
Клас! А як же «наші котики»? Чи вже не котики? Чи як на сході, то ти котик, а як тебе перевели в ТЦК, то це звання раптово анульовується? Вже не гордість, а напряг? Чи таки дякуєте? Чи так, по звичці кажете? Та і донатити можна, коли хтось загинув, а далі?
Чекати знов наступного 200? А потім мені приходять десятки повідомлень з текстом: «Ой, я не знаю, як тобі жити далі, тримайся», а раніше знали? Чи скоро і мені скажуть, що краще б я на сході десь задвохсотилася?Так і живемо, панове, так і живемо…”, – написала тернополянка.
У коментарях читачі зауважують, що подібний випадок, на жаль – не єдиний.
“На мого друга, який був поранений, а зараз в ТЦК, напали на вулиці жінки. Шарпали, потім виклали відео у фб і там купа коментів «щоб він здох, а українські жінки — сила».Мені дуже цікаво, чому таких не притягують до відповідальності і ними не займається СБУ”, – запитує журналістка і письменниця Зоряна Биндас.
“Це дійсно жахливо. А як тим хлопцям, які ще вчора нас захищали, а сьогодні мають таке слухати… Вони, бідні, з одного пекла на фронті… до іншого вже в тилу… Доземний уклін кожному Захиснику, дякую за можливість нам жити”, – пише Галина Баб’як.
Emil Panov: “Спочатку кричали, чого ТЦК не воює… тепер в ТЦК є військові із досвідом бойових дій, і… знов не підходить…”.
Olga Yablonska: “Бо бачте, люди не вірять, що тцкшніки – то тепер ті, хто пройшов пекло!Напевно, треба убд і довідку про поранення на лоба клеїти! Ще є когорта населення, яка каже, що як не хочуть хлопці носити повістки, нехай звільняються! Та хлопці замість того, щоб носити повістки, краще би ще раз пішли на передову!”.
Марина Остапенко: “Дійсно є таке…Одна держава, а в ній різні системи існування…”.