Щороку віряни Української греко-католицької церкви відзначають Свято Божого Тіла, яке вважається одним із найважливіших у календарі католицької церкви. Рік від року воно змінює дату, адже прив’язане до Великодня.
За церковним календарем Української греко-католицької церкви у 2024 році його відзначають 4 липня (урочисто — в неділю, 7 липня).
У свята є й іще одна назва: Пресвятої Євхаристії. В цей день вшановують обряд євхаристії, який символізує жертовну сутність християнства. Це таїнство, коли хліб та вино перетворюються на Тіло та Кров Христа.
Історія Свята Божого Тіла
Свято Божого Тіла почали відзначати у ХІІІ столітті у бельгійській провінції Льєж, згодом воно увійшло в число найбільш важливих свят Західної Церкви.
В Українській Греко-Католицькій Церкві його постановили відзначати у 1720 році, й відтоді святкують щорічно.
За християнською традицією, таїнство Євхаристії (святого причастя) встановив сам Ісус Христос під час Тайної Вечері з апостолами. Воно символізує Безкровну Жертву на згадку Його Кровної Жертви на хресті. Таїнство Пресвятої Євхаристії здійснюється на Святій Літургії.
Традиції Свята Божого Тіла: з чого плетуть і чому освячують віночки
У цей день заведено причаститися у церкві та освятити віночки, які потім служитимуть оберегом домівок. Зазвичай віночки виготовляють з духмяних трав, які цвітуть у червні і якраз до свята набирають своїх цілющих властивостей.
Для вінків беруть материнку, м’яту, барвінки, ромашку, чебрець та інші трави. Збирають їх зазвичай у четвер, а освячують у церкві у неділю.
Також у віночки вплітають колоски пшениці, які символізують хліб, що за християнською вірою на святій літургії перетворюється на Тіло Господнє.
Освячені віночки вішають коло дверей або біля ікон — вважається, що вони оберігатимуть родину та дім від усього лихого. Їх дбайливо зберігають протягом року і навіть використовують для лікування, бо існує повір’я, що після освячення сила трав потроюється.