У селі Якимівці, що на Тернопільщині, деякі мешканці проти перейменування вулиці в честь загиблого легендарного військового Андрія Яремчука (позивний - "Янкі").
Перед тим як перейменувати вулицю, на якій виріс Андрій Яремчук, староста села провела опитування мешканців цієї вулиці. З'ясувалось, що серед колишніх односельчан Андрія, є ті, хто проти.
Про це розповіла на своїй Instagram-сторінці дружина Андрія Діана.
"Запущений процес по перейменуванню вулиці на честь нашого Янкі. Навіть якби ти не загинув, ти заслуговуєш щоб в честь таких людей, як ти, перейменували вулиці. Бо ти приклад! Особливо для своїх односельчан. Як виявилося деякі з них напевно чекають приходу "руського мира", бо поховали своїх дітей за кордоном, а самі категорично проти перейменування вулиці. І дуже віруючі, які готові перегризти горлянку, тільки довести, що полеглі воїни не заслуговують на останню шану. Але більшість, дякувати всесвіту, наші українці, які розділяють біль і вшановують всіх полеглих воїнів однозначно не проти", - йдеться у повідомленні.
"Я з повагою відношусь саме до громади, де народився і виріс Андрій, тому звернулася першочергово сюди і думала, що для місцевих людей це важливо памʼятати своїх Героїв. Сподіваюсь, прочитаючи цей пост або переглянувши мої історії, вони схаменуться і їм буде соромно за їх позицію і можливо вони зрозуміють, що вірити в Бога це не просто про це говорити, а це про вчинки", - розповідає дружина воїна.
Нагадаємо, 31-річний воїн Андрій Яремчук героїчно загинув 17 жовтня 2023 року під Купʼянськом на Харківщині.
Під час бою з ворогом він заліз на пагорб з NLAW, щоб знищити російські танки. Проте з іншого боку окупанти підігнали інші танки та почали обстріл, внаслідок якого боєць і отримав смертельні поранення. Він прийняв удар на себе, врятувавши побратимів.
Андрій Олександрович народився в селі Якимівці Тернопільської області. У 2011 році отримав фах виробника художніх виробів з дерева у Тернопільському вищому професійному училищі технологій та дизайну.
У 2016-му закінчив Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію Т.Г. Шевченка, де здобув професію вчителя фізичної культури і біології.
Проте вирішив присвятити себе військовій сфері. Останні 5 років перед повномасштабною війною служив у Французькому іноземному легіоні та брав участь у військовій операції в Африці.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік одразу повернувся з Франції на Батьківщину та пішов добровольцем на фронт.
Спочатку був в Об’єднаній штурмовій бригаді Нацполіції України "Лють", де воював на посаді командира рота. Згодом перевівся до Головного управління розвідки МОУ. Командував загоном спецпідрозділу "Артан".
Боронив Запорізьку, Сумську та Харківську області. Військовий був нагороджений бойовим орден полку спеціального призначення "Сафарі" НПУ "За мужність" та відзнакою ГУР МОУ "За бойові заслуги" (посмертно).
"Янкі – неймовірний титан своєї справи. Професіонал, військовий від Бога. Не міг уявити життя без спорту. Кожен ранок починав з тренувань, ділився військовим досвідом з побратимами. Вів здоровий спосіб життя, ніколи не вживав алкоголь. Справжній патріот. Завжди казав, що готовий віддати своє життя заради того, щоб побратими залишилися живими, бо не зможе прийти на їх похорон. Володів вільно французькою мовою, любив читати книги. Завжди самовдосконалювався в своїй професії. Найвизначнішою нагородою в житті вважав свого сина Даніеля. Любив мене і був дуже сімейною людиною", – розповіла дружина полеглого воїна Діана.
Поховали Героя в рідному селі Якимівці.
В Андрія залишилися батьки, брат, дружина і син, якому на момент загибелі тата не було й року.