"Це справді неймовірно": на Тернопільщині заговорив дикий крук (ФОТО, ВІДЕО)

На Тернопільщині в Збаразькій громаді є хутір Григорі. Тут живе крук, який вміє говорити. Його приручила Любов Іщук. Доглядаючи за птахом, вона з ним розмовляла.

З часом крук почав повторювати різні фрази, розповіла жінка Суспільному.

Крука звати Кай. Тернополянка Любов Іщук приручила його 28 років тому. За її словами, приїхала з міста на хутір до матері, йшла біля лісу й на руку з гілки їй скочив маленький птах. Вона забрала його з собою. Доглядаючи за круком, багато з ним розмовляла, розповіла жінка.

"Завжди підходила: "Окей, Кайчик, Кай". І потім поїхала знов в Тернопіль, приїжджаю, а він каже: "Кай" і почав говорити. Як почав говорити, я з ним почала ще більше говорити. Окей, Люба, він так і казав. Люба, I love you (ред. —— я тебе люблю), — це йому дуже гарно вдавалося".

крук, любов іщук

Любов Іщук. Суспільне Тернопіль

У любові два сини Олег і Юрій. За її словами, крук вимовляв їхні імена. Саме Юрій і зробив для Кая вольєр.

"Кай виходив, ходив собі ще тоді, відлітав. Він навіть міг сісти на дерево, потім прийти сюди і в кліточку. Він такий дуже свій, а на зиму забирали його до хати завжди. Але рухати його не можна, бо він так кусає — страшенно".

вольєр, клітка, клітка для пташки

Вольєр, в якому живе крук. Суспільне Тернопіль

Якось Кай вийшов із вольєра і полетів, його не було два дні. Жінка каже, дуже хвилювалася.

"І ходжу, і кличу: "Кай, Кай". Всюди ходжу і немає ніде Кая. А рано виходжу з хати, а він стоїть на порозі, крильця розставив і каже: "Окей Люба".

крук, ворона, птахи

Крук Кай. Суспільне Тернопіль

Тепер Кай гуляти виходити не хоче, каже жінка, ходить у вольєрі чи вилітає на гілку під дахом і чекає поки принесуть їжу. Він любить зерно і фрукти, але може їсти й інші продукти.

"Він все любить. Він їсть і хліб, і сметану, і масло, і сир, і картоплю. От все, що ми їмо, буквально, і все він так само їсть".

крук, що їдять круки, їжа для пташок

Жінка годує крука. Суспільне Тернопіль

За словами Любові Іщук, з усіх членів родини, крук імітує лише її тон голосу. На камеру Суспільному Кай не заговорив. Жінка розповіла, він говорить, коли почувається спокійно. Їхня родина має відеозаписи, де чути, як говорить крук.

Одне з таких відео, на якому говорить крук Кай, переглянула кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету Любов Шевчик.

"Фрази мене вражають — це дві мови. Найбільш цікаво те, що коли говорять про крука, то говорять, що звукові сигнали їхні надзвичайно різноманітні. Взагалі їх може бути 200, якщо вони живуть в різних країнах, то звуки, які вони будуть видавати, будуть різними. А тут дуже цікава ситуація, коли птах поєднує мову українську і деякі слова англійської".

Любов Шевчик, ТНПУ, професорка

Любов Шевчик. Суспільне Тернопіль

Окрім комунікабельності, круки вирізняються з-поміж інших птахів, ще низкою рис, каже Любов Шевчик:

"Можуть звикнути до людини, можуть звикнути до інших тварин. Вони характеризуються тим, що здатні до імітації голосу, звуків і ще, що цікаво, вони не тільки імітують звуки, а вони і розуміють і сприймають їх. Підтвердженням цього є те, що вони знають, де можна використати ці звуки. І, як правило, використання цих звуків є в тему".

Більше про круків у прямій мові Любові Шевчик.

Що відомо про круків в Україні

Це типовий вид України. Крім України, цей вид зустрічається по всій території Євразії. Що стосується України, це не дуже багаточисельний вид, ми не можемо його назвати рідкісним, ми не можемо характеризувати його, як такий, що зустрічається дуже рідко, але чисельність його не надзвичайно велика. Це колоніальні види птахів, які спілкуються між собою в межах колонії.

Найбільші представники — це родина воронові, ряд горобцеподібні, найбільший представник з тих, що зустрічаються в Україні. На Тернопільщині вони зустрічаються в залежності від того, де вони формують колонії. У Тернополі, наприклад, є колонія на дорозі до аеропорту, є колонія є в Старому парку та колонія була по вулиці Винниченка. Це були колонії, які ми фіксували під час наукових досліджень.