Військові нагороди Австро-Угорської імперії часів правління Карла І зберігаються у фондах ТОКМ.
Як інформують "Тернополяни", фалеристична колекція Тернопільського обласного краєзнавчого музею містить декілька медалей періоду І світової війни.
"Час їх надходження точно не відомий, але запис у найдавнішій на нині фондовій книзі за 1948 рік свідчить про їх наявність в цей період у нашому закладі. Мова піде про три нагороди, а саме: Бронзову медаль «За хоробрість», медаль «За поранення» та Військовий Хрест Карла І", - повідомила Віра Шумська, старша наукова співробітниця відділу стародавньої історії.
Більше як 110 років тому, у кінці липня – на початку серпня 1914 року, вибухнула І світова війна, в яку було втягнуто 48 держав із населенням 1,5 мільярда чоловік.
Мешканці Тернопільщини також потрапили у її вихор, оскільки територія сучасної Тернопільщини у той час знаходилася у складі воюючої Австро-Угорської імперії.
21 листопада 1916 року, на 87-му році життя, відійшов у вічність цісар Франц-Йосиф I і влада перейшла до рук Карла І (17.08.1887 – 1.04.1922) – внука його молодшого брата, архикнязя Карла-Людвіга.
Його правління тривало лише два роки і він став останньою правлячою особою імперії Габсбургів.
У цей час військове та внутрішньополітичне становище країни було важким і молодий імператор особисто взяв на себе командування військами.
До речі, влітку 1917 року, після успішного контрнаступу в Галичині, Карл І побував на Тернопільщині, зокрема у місті Тернопіль та у селі Озерна теперішнього Тернопільського району.
"Бронзова медаль «За хоробрість» заснована 14 лютого 1915 року Францом Йосифом І. На відміну від Золотої та Срібної Медалей, могла бути вручена унтер-офіцерам та рядовим союзницьких армій. Після його смерті медалі «За хоробрість» зазнали змін. Аверс прикрашало повернуте вправо погруддя нового імператора у фельдмаршальському мундирі, зі знаком ордена Золотого руна на шиї та стрічкою ордена Марії Терезії через плече. Навколо погруддя йшла легенда латиною: «CAROLVS D.C. IMP. AVST. REX. BOH. ETC. ET REX APOST. HVNG.» (Карл милістю Божою Імператор Австрії, король Богемії і т. д. і Апостольський Король Угорщини). Під бюстом імператора – прізвище гравера «KAUTSCH» (Генріх Каутш, 1859–1943). На реверсі: напис латиною «FORTITVDINI» (Хоробрість). Діаметр медалі – 31 мм", - йдеться у дописі музею.
Медаль «За поранення» заснована 13 липня 1918 року Карлом І. Вручалася військовим без відмінності звання та цивільним. Вона виготовлена у формі правильного круга із цинкового сплаву діаметром 38 мм.
На аверсі зображений профіль цісаря Карла І обличчям вправо. Під портретом – дві перехрещені лаврові гілки, у верхній частині по колу – напис «CAROLVS» (Карл). На реверсі в центрі – напис на латині у два рядки «LAESO MILITI» (Пораненому воїну), в нижній частині медалі – рік установи нагороди римськими цифрами «MCMXVIII» (1918).
Медаль носили на трикутній колодці зі стрічки темного сіро-зеленого кольору з червоною окантовкою та вузькими червоними смужками посередині. Ширина стрічки була 40 мм, червоних смуг по краях – 4 мм кожна. Медаль на стрічці без серединних смуг вручалася військовим інвалідам.
"Військовий Хрест Карла І – військова пам’ятна медаль Австро-Угорщини для нагородження військових, учасників І світової війни, які перебували на фронті не менше 3-х місяців і взяли участь мінімум в одному бою. Заснована 13 грудня 1916 року. Розмір – 28 x 29 мм. Її носили на лівій стороні грудей на яскраво-червоній стрічці з червоно-білими бічними смугами. Медаль має форму хреста, накладеного на лавровий вінок. Лицьова і зворотна сторони хреста мають зернисту поверхню, облямовані по краю опуклим бортиком і містять написи, виконані опуклими буквами латинською мовою. У верхній частині хреста розміщене слово «GRATI», у середині – «PRINCEPS ET PATRIA», внизу – «CAROLVS IMP. ET REX» («Вдячний правитель і Батьківщина, імператор і Карл король»)", - зауважила пані Віра.
На звороті у верхній частині – вензель монарха у вигляді літери «С» (лат. Карл), над ним – зображення австрійської імператорської корони (ліворуч) і угорської королівської корони (праворуч). По центру – напис латиною «VITAM ET SANGVINEM» («Життям і кров’ю»). У нижній частині хреста – римське число «MDCCCCXVI» («1916» – рік затвердження
Стрічка: ширина 38 мм, складена у трикутну колодку, з червоною смугою посередині, шириною 18 мм, окантованою з обох боків 10-ти міліметровою комбінованою біло-червоною горизонтальною смугою.
Стан збереження цих нагород не ідеальний – метал потьмянів, а тканина стрічки, на якій закріплений Військовий Хрест, дещо втратила свій первісний яскраво-червоний колір.
Подібні медалі не користуються шаленим попитом у колекціонерів в силу того, що їх було випущено доволі багато.
Проте вони є цінними музейними експонатами, що відображають трагічні події І світової війни, якими розпочалася новітня епоха в історії людства.