Військовий з Тернополя Микола Головенко був письменником, інтелектуалом та ерудитом. Високоосвічений, інтелігентний, відповідальний, він, навіть мобілізований, донатив на збори іншим, а в дні короткої відпустки долучався до волонтерської роботи.
З перших днів повномасштабної війни Микола добровільно пішов на фронт, хоч мав законні підстави для демобілізації. Він захищав Україну на нулі, у самому пеклі Покровського напрямку на Донеччині.
12 листопада Микола перестав виходити на зв’язок. Дружина Олена, рідні сподівалися на диво, хоч побратими та командування підтверджували, що Микола загинув.
"Мій чоловік, моє серце, моє життя, Микола Головенко зник безвісти. Побратими та командування підтверджують, що він загинув. Із вівторка, 12 листопада, він не виходив на звʼязок. Зараз за цей напрямок йдуть дуже інтенсивні бої і його не можуть звідти вивезти. Перебував Микола на самому нулі. Але я ще хочу зберігати крихту надії та вірити, що він повернеться", – писала на своїй Facebook-сторінці дружина Миколи Олена Моцал.
На жаль, дива не сталося. Микола віддав найдорожче – своє життя за Україну, за кожного з нас.