Неймовірний випадок стався в Україні кілька десятиріч тому в одній із західних областей.
Як інформує "Конкурент", жителі села Хорів Володимирського району (у минулому – Локачинського) досі пам’ятають смерч, який налетів на село 1960 року.
Небачений стовп вихору, подібний до торнадо, позривав дахи будинків, повалив бетонні опори електроліній. 30-річну Христину Дацюк круговерть смерчу засмоктала всередину і понесла повітрям.
"То було на Івана Купала, ми тоді картоплю копали на колгоспному полі, – розповідала жінка. – Парило. Раптом насунула чорна хмара, ніби стовп від землі до неба. Її закрутило, як вихор. Почалася злива – краплі такі, що одна наповнювала долоню".
Люди на полі злякалися і побігли від торнадо в бік села. Стовп смерчу наздоганяв. Христина вирішила зрізати дорогу – вбрід пішла через меліоративний канал. Раптом за спиною почула свист і потужний гул. Воду з-під ніг почало висмоктувати до самого дна і вихором підіймати догори. Смерч наздогнав жінку і підхопив у повітря.
"Зі страху заплющила очі – почала молитися. Коли розплющила, побачила перед собою електродроти. Телеграфні стовпи упали, як підкошені. Навколо літали гілки, дрібна риба і водорості", – пригадує очевидиця.
Смерч відніс жінку за 50 м уздовж каналу і жбурнув на землю. Христина впала в рів із мулом. Відчула, як почала прибувати вода. Ледь не захлинулася. Піднялася і дісталася крайньої хати. Сусідка розповіла, що її вже шукають. Христини не було пів години. Хоча вона пам’ятала лише секунди свого польоту у вихорі.
У селі смерч зруйнував пів сотні хат, зірвав баню церкви, вирвав із корінням дерева. На пасовищі засмоктав кількох корів і відніс за кілька кілометрів. Їх трупи потім звозили до села.