Сім’я Ременець із Тернополя переживає втрату рідної людини та налагоджує нове життя. 2 грудня минулого року в їхню квартиру влучив російський безпілотник. Тоді тернополянин Віталій Ременець загинув. Його дружина отримала опіки, закривши собою доньку. У пожежі також загинула їхня собака.
Як інформує "Суспільне", Іванна Ременець показала журналістам будинок, де буде їхня нова оселя. За її словами, отримала сертифікат на квартиру від Тернопільської міської ради.
"Те, що нам квартиру подарували, — це також велика підтримка. Люди допомогли — я зможу спокійно зробити ремонт в цій квартирі. Це підтримка, це не є щастя, щастя було в нас було до 2 грудня. Ми були щасливою сім’єю, а це просто величезна підтримка".
Іванна Ременець. Суспільне Тернопіль
Жінка згадує події 2 грудня:
"Коли я вже почула звук, кажу: "Віталій, кажу, це що?". Він каже: "Це воно, швиденько коридор". Ну, я біля вікна спала, і я походила, а Бонька спала біля нього на своєму ковричку.
Він ближче до дверей. І по ситуації він мав скорше вийти, тому що він ближче до дверей. Я не знаю, що він мене пропустив, чи як це сталося, я не знаю. Ну і я так пройшлася, с казала: "Я до Веронічки". Прийшла до неї, і оцей весь бабах, і я так на неї. Тобто впала на неї, лягла на неї.
Квартира, в яку влучив дрон РФ Іванна Ременець Квартира, в яку влучив дрон РФ Іванна Ременець Квартира, в яку влучив дрон РФ Іванна Ременець Квартира, в яку влучив дрон РФ Іванна Ременець Квартира, в яку влучив дрон РФ Іванна Ременець Квартира, в яку влучив дрон РФ Іванна Ременець Квартира, в яку влучив дрон РФ Іванна Ременець
Ті всі опіки я на себе, на спину. І вона в мене тільки мала в одному місці на ніжці опік такий, що навіть до цього часу ще заживає. І коли я її збудила, одразу до Віталіка пішла. Він лежав головою вниз. І коли я його перевернула, то зрозуміла, що його вже немає. І я його просто за руку відтягнула аж до вхідних дверей.
Набрала Алінку, це в криках, в плачах. Я просто сказала, що татка нема, що дрон залетів і татка немає. Я відмовилася від цієї квартири в перший день. Тобто, ми коли з'їздили, я зрозуміла, що проживати просто нереально важко буде".
Іванна Ременець, жінка, сльози
Іванна Ременець. Суспільне Тернопіль
Старша донька Віталія Ременця Аліна розповіла, що батько любив музику та навчив її грати на фортепіано:
"Я була молодша, то мені татко на Миколая подарував синтезатор маленький дитячий. І власне, на ньому він мене навчив грати першу пісню "Ой, хто, хто Миколу любить". Правда, я вже її забула, а татко вже не підгадає мені ноти".
"Щастя у нас було до 2 грудня": як живе сім’я тернополян, що втратила житло через російський дрон
Аліна Ременець грає на піаніно на руїнах квартири, де від удару дрона загинув її батько. Fb/Сергій Надал
Місяць тому в сім’ї з’явився новий улюбленець — собака Беті. За словами Іванни Ременець, вирішили завести її для молодшої доньки Вероніки, яка важко переживає втрату.
"Називається вона Бетельгейзер. Це яскрава оранжева зірка. Ми її кличемо Беті. Зараз це радість така. Веронічка з нею завжди усміхається і я також. І Алінка вже сумує у Львові за нею".
Собака Беті. Суспільне Тернопіль Іванна вигулює собаку. Суспільне Тернопіль
Зі старих речей зберегли тільки фото, розповіла Іванна Ременець.
"Вдалося зберегти найцінніше — спільні фотографії за наші прожиті роки. Наші сімейні, як ми зустрічалися, як Віталік в армії був. У нас дуже багато їх, два великих ящики.
До війни ми завжди їздили в гори. Всі мальовничі місця на заході України ми старалися відвідати.
Знаєте, як кажуть мої подруги, що про такого чоловіка можна було тільки мріяти. Це був найкращий сім’янин, найкращий чоловік, це по фото видно, наскільки це було щире та справжнє. Воно продовжилося і продовжується. Та любов нікуди не дівається".
Архівні фото родини Ременець Іванна Ременець Архівні фото родини Ременець Іванна Ременець Архівні фото родини Ременець Іванна Ременець Архівні фото родини Ременець Іванна Ременець Архівні фото родини Ременець Іванна Ременець Архівні фото родини Ременець Іванна Ременець Архівні фото родини Ременець Іванна Ременець
Також Іванна зберігає і запис пісні чоловіка, яку Віталій написав влітку минулого року.