Чоловіки, які давно дружили, сиділи за чаркою і посперечалися про родичів, один з яких служить, а інший вже повернувся додому. В якийсь момент один із друзів вхопив ніж і всадив у ділянку серця іншому. Одного лікарі врятували, іншого засудили за вбивство, але він оскаржив вирок.
До п’яти років ув’язнення засудив Тернопільський апеляційний суд мешканця Дедеркальської громади, який поцілив у серце товаришу. Змінили в апеляції і кваліфікацію — якщо раніше і слідство, і суд першої інстанції говорили про закінчений замах на вбивство, апеляція побачила у діях засудженого завдання тяжких тілесних ушкоджень.
«20 хвилин» дізналися, що про чоловіків кажуть у рідному селі і чому апеляційний суд відмовив у звинуваченні у вбивстві.
З ножовим пораненням грудної клітки, нагадаємо, до лікарні бригада екстреної медичної допомоги госпіталізувала чоловіка. Його ножем під час суперечки травмував товариш. Це трапилося в одному із сіл Дедеркальської територіальної громади 14 лютого 2024 року у будинку підозрюваного. До нього цього дня прийшов знайомий, і чоловіки розпивали спиртні напої.
— В обох чоловіків родичі служать в ЗСУ, і саме через це між друзями виникла суперечка, — повідомляли тоді у поліції. — Під час неї господар помешкання схопив ніж та вдарив ним 26-річного співрозмовника в грудну клітку. Після цього подзвонив до сестри та розповів про свій вчинок. Жінка викликала швидку. Потерпілого доправили до лікарні та прооперували.
37-річного чоловіка затримали, він у скоєному він зізнався.
Що відомо про товаришів
Як дізналися «20 хвилин», все відбувалося у селі Матвіївці Дедеркальської громади. Олександру Г. інкримінували закінчений замах на умисне вбивство Юрія П.
— Хто і за що там сперечався, хтозна, — вони обидва були добряче напідпитку, — розповів староста С. Матвіївці Ігор Яремчук. — Випивали, спорили. Один різав сало, у руках був ніж. Юра підійшов ззаду, слово за слово — той поцілив йому в ділянку серця. Завезли в лікарню, прооперували.
Чоловіки, кажуть у селі, товаришували давно, хоч і була між ними різниця у віці. Офіційно ніде не працювали, допомагали людям у селі по господарству – коли за гроші, коли за пляшку. Своїх сімей не створили. В обвинуваченого Олександра на фронті був брат, який вже повернувся додому. В Юрія — батько, який і зараз боронить Україну.
Перед цією історією Олександр вже мав проблеми із законом — у селі кажуть, в місцевого фермера поцупили гречку. Чоловікові тоді суд присудив умовне покарання. Його термін якраз стік напередодні інциденту з Юрком. Коли все сталося, кажуть у селі, Олександр поїхав швидкою із товаришем у лікарню. Тримав його за руку і запевняв, що не хотів, аби так трапилося.
Юрко отримав травму серця, але вижив. А дії Олександра слідство кваліфікувало за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України — закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Як вдарив ножем, — не пам’ятає
Обвинувачений в суді свою винуватість не визнав. Розповів, як того дня випивали із товаришем. Потім Юрко пішов у справах, а старший із товаришів ліг спати. По обіді Юрко знову приїхав в гості, знову випивали. Конфлікт, запевняв Олександр, почався, бо колега дорікав його, мовляв, його батько досі воює, а брат Олександра вже вдома. Як вдарив ножем, — запевняв, — не пам’ятає. Але як побачив кров, підняв футболку Юрка і притулив до рани рушника. Подзвонив до сусідки, попросив викликати швидку.
Від цих події він моментом отверезів, хоча не міг зрозуміти, що відбувається, бо не мав жодного наміру зашкодити товаришу, запевняв Олександр у суді. Не заперечував факт завдання ножового поранення, але переконував, що «в його діях наявні ознаки нанесення тяжких тілесних ушкоджень останньому».
Юрко у суді підтвердив слова товариша. Запевняв суд, що в Олександра не було підстав позбавляти його життя і просив його суворо не карати.
У суді також свідчили родичі, сусіди та знайомі, і всі запевняли, що чоловіки давно дружили, і серйозних конфліктів між ними не було.
Засудили до 8 років тюрми
Вироком Шумського райсуду Олександра визнали винним і засудили до 8 років ув’язнення. До терміну, який вже відсидів, йому день за день зарахували час в СІЗО — від 15 лютого 2024 року.
Адвокат засудженого Одександр Булава тоді повідомляв «20 хвилин», що оскаржувати цей вирок будуть. Скарги подали і адвокат, і засуджений чоловік.
— Не погодившись із кваліфікацією дій і призначеним покаранням, обвинувачений та його захисник в апеляційних скаргах просили вирок змінити й визнати Олександра Г. винним в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному в момент заподіяння (ч. 1 ст. 121 КК України), — повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.
При цьому обвинувачений просив не позбавляти його волі, а адвокат вважав, що його підзахисного слід звільнити від відбування покарання з випробуванням. Тобто, — покарати умовно.
Колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачений діяв із неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяти будь-яку шкоду здоров’ю Юрію П., так і настання його смерті. Тому Олександр Г. повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки, у даному випадку – тяжкі тілесні ушкодження. А його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України.
— При призначенні покарання колегія суддів врахувала, що Олександр Г. вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризувався позитивно, хоча був схильний до зловживання алкогольними напоями, — повідомили в апеляційному суді. — До обставин, що пом’якшували покарання, віднесли визнання ним своє вини та щире каяття. До обставин, що обтяжували покарання, — вчинення у стані алкогольного сп’яніння.
Колегія суддів відхилила доводи адвоката про наявність підстав для умовного покарання. Врешті апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задовольнили частково.
— Вирок Шумського райсуду змінили в частині кваліфікації дій Олександра Г. та визнала його винним за ч. 1 ст. 121 КК України і призначила покарання у виді 5 років позбавлення волі, — повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.
Як дізналися «20 хвилин», засуджений змінив адвоката. Захисник Петро Череватий каже, що підзахисний із самого початку запевняв, що його дії кваліфікували невірно. Тому дякують апеляційному суду, що розібралися. І постановили, що це не вбивство, а завдання тяжких тілесних ушкоджень.
Чи оскаржуватимуть покарання у Верховному суді — ще не вирішили. Мають на роздуми три місяці.