Теребовлянська громада з болем у серці схилила голови перед світлою пам’яттю свого захисника - 55-річного Ігоря Синенького, мешканця м.Теребовля, який віддав життя за Україну під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Солдат Ігор Синенький служив стрільцем-помічником гранатометника. Його бойовий шлях обірвався 23 вересня 2024 року в районі села Маринівка, Покровського району Донецької області - там, де земля досі здригається від вибухів, а небо молиться за своїх синів.
Упродовж місяців рідні жили надією. Герой вважався зниклим безвісти, і тільки 15 квітня 2025 року, завдяки ДНК-експертизі, вдалося встановити особу загиблого.
Церква святого рівноапостольного князя Володимира наповнилася молитвами, сльозами і пошаною. Віддати останню шану Герою прийшли рідні, побратими, представники влади, духовенство, небайдужі мешканці громади.
Його проводжали, як справжнього воїна - з почесною вартою, прапором, словами вдячності та глибоким болем у кожному серці.
Поховали Ігоря Синенького на центральному кладовищі міста - зі всіма військовими почестями, під звуки Державного Гімну та залпи скорботного салюту. У Героя залишилися дружина, мама, дочка та внучка. Вони - його серце на землі, його пам’ять, його продовження.
"Їм випала важка доля - нести цю втрату, та й разом з тим - бути гордими за чоловіка, тата, сина, який став частиною великої української нескореності. Вічна та світла пам’ять Ігорю Синенькому!
Герої не вмирають - вони залишаються з нами у серцях, у тиші храмів, у поглядах дітей, у кожному новому світанку на мирній землі", – йдеться в повідомленні Теребовлянської громади.