Ми поспілкувалися з чоловіком капітана нашої збірної Олени Підгрушної — нардепом-свободівцем Олексієм Кайдою. Уже в неділю в України надії на медаль — біатлоністки побіжать спринт.
— Перед торішнім ЧС ви зробили Олені пропозицію руки і серця, і вона виграла там "золото", "срібло" і "бронзу". Що сказали їй перед Олімпіадою?
— Поки що нічого, тому що Олімпіада ще не почалася (сміється). Коли почнеться, я знайду вагомі слова й аргументи, щоб підняти бойовий дух дружини. Які це будуть слова, ще думаю... А якщо серйозно, то тоді так, напевно, просто співпало. Зараз Олена і так знаходиться в тому психологічному стані, щоб порадувати уболівальників. Я свідомо не говорю про медалі, тому що ажіотажу і так вистачає. Не потрібно ставити якісь планки, ефект може бути зворотним. Давайте просто насолоджуватися Олімпіадою і вболівати. Це буде для спортсменів найкращим стимулом. Наші дівчата, до речі, зараз показують прекрасні результати ходом — не гірше лідерів рейтингу. Але, як каже Олена, хоч трасу підкоригували, вона залишається дуже складною.
— Як будете підтримувати дружину?
— По телевізору, як і у випадку з ЧС. Як я вболіваю? Дуже хвилююся. Це одна з причин, чому я не поруч з нею: як би моє хвилювання не передалося їй.
— Як випускаєте пар?
— Постійно ходжу вперед-назад. Під час стрільби очі не закриваю, просто завмираю. Якщо перемога, стрибаю і кричу "Ура!". Як поставляться до моїх емоціям сусіди по готелю, в якому я живу в Києві, не знаю. Я їх не бачив. Але якщо що, доведеться потерпіти.
— Які у вас особисті стосунки з біатлоном?
— Після знайомства з Оленою, за покликом серця і душі, став президентом біатлонної федерації Тернопільщини.
— Самі з гвинтівки стріляли?
— Одного разу в стійці закрив 4 мішені з 5. Повторити все ніяк не вдається. Але врахуйте, що професійно я біатлоном не займався. Адже я родом з Бердянська, там снігу майже не буває. А ось вже Лєна вчить мене кататися на лижах.
— І як успіхи?
— Ще падаю. Але знову встаю і їду. Люблю кататися на тисовецькій базі. Зараз часу немає. Коли була можливість, виїжджав підтримати дружину на етапах кубка Світу і пару разів ставав на лижі там.
— У біатлонній гонці подружніх пар виступили б?
— Ні-ні, ще зарано для мене.
— Подруги Олени за холоднокровність прозвали її Удавом. Коли вона востаннє зривалася?
— Такого не було. Ми взагалі не сваримося. Що вона, що я — люди компромісу.
— Політика і спорт в сімейному спілкуванні — табу?
— Зовсім ні. Вона допомагає мені краще розбиратися в біатлоні, я їй — в політиці.
— Лєна зізнавалася, що перенервувала через ваше пошкодження на Банковій...
— Я намагався їй взагалі про події в Україні не говорити. Їй розповіли, що мені наклали вісім швів. Потім вже Лєна мені дзвонить: "А з цього місця детальніше". — "Ну, камінь пролетів, подряпина", — кажу. Ясно, що вона переживає.
— Політична ситуація на біатлоністках позначається?
— Вони обговорюють цю тему: а що відбувається, а коли закінчиться ... Але, знаєте, Богу Богове, кесарю — кесареве. Їх завдання — добувати славу для України в спорті. І вони з цим впораються. А політика ... Якщо схрестити удава з їжаком, отримаємо 20 метрів колючого дроту. Згадайте, коли у світі заговорили про Україну? Після Баюл, яка порвала всіх в Ліллехаммері-94. Але, повторюся, не треба їм ставити якісь планки. Заяви: дамо за медалі те-то, заплатимо стільки-то ... Це заважає. Зробіть це вже постфактум.
— На весілля ви подарували дружині кулон у вигляді золотого патрона. Вона бере його на змагання?
— Звичайно. Але це не талісман, а просто подарунок. Вона молиться перед стартом, це головне.
— А ще в день вашого весілля пішов дощ. Ви самі казали, це — до народження дітей ...
— Пройдемо Олімпіаду, і будемо вже вирішувати. Звичайно, хочеться дітей — багато-багато.
— Що дарували один одному на останні дні народження?
— Лєна мені — годинник. Я їй — сережки: глазуроване срібло, з метеликами, квіточками...
— Самі вибирали або з Оленою?
— Сам! Адже це сюрприз.
— У Олени вистачає часу радувати вас чимось смачним?
— Думаю, основні її кулінарні здібності розкриються після Ігор (сміється). Але у мене корона з голови не падає — сам готую, коли є час. Я вмію. І сніданок в ліжко, і червоний борщ, причому не простий, а бердянський!
— І шашликом Лєну балуєте?
— Чому ні? Я її і на рибалку вивозив, щоб просто відпочила. Карпа засмажили.
— Чи не Лєна його зловила?
— Допомагала витягати ...
— Сувеніри з Сочі дружині не замовляли?
— Просив купити. Коли будемо зустрічатися з дітьми, спортсменами, буде що їм подарувати.
— Як ще проводите з дружиною вільний час?
— У Києві на "Аїді" були — це фантастика!