Робота голови Тернопільської обласної ради свого часу, очевидно, не дуже хвилювала нинішнього нардепа Олексія Кайди. Тому він від нудьги взявся покращувати собі фінансове становище. Для цього розробив план «Х», який мав принести йому не один мільйон у твердій валюті.
Більшість тернополян знає приміське село Підгороднє. Це передмістя обласного центру, де мешкають багато впливових осіб нашого краю, які облюбували цю місцину за її красиві краєвиди, відсутність міської метушні та близькість до Тернополя. Однак на всю обласну бізнесову, політичну та правоохоронну еліту підгороднянської землі не вистачить. Разом з тим ласим куском у селі є навчально-тренувальна база олімпійської підготовки з біатлону. Її то й почав обожувати тодішній голова облради. Ласий до дармових грошей чиновник не пряму не міг її підгребти під себе, адже в неї був власник – обласне фізкультурно-спортивне товариство «Колос». Але Льоша з головою дружить добре, тому пішов обхідним шляхом. А саме вирішив стати палким прихильником біатлону. Не довго думаючи, вирішив: а чо, якщо я голова цілої області, то що, не можу очолити обласну федерацію біатлону. Але тут сталася оказія, на Тернопільщині з 2006 року вже існував і доволі активно розвивався Тернопільський обласний осередок Федерації біатлону України і його керівник, відомий у краї тренер Ігор Починок, не збирався ні з ким ділитися посадами. Нашого комбінатора це не зупинило. Ласий до грошей Олексій Петрович, маючи всю повноту влади в області, не довго думаючи, зареєстрував іншу організацію зі схожою назвою – Тернопільську обласну громадську організацію «Федерація біатлону Тернопільської області». І хоча її не особливо хто визнавав, але реклама пішла. Так, Олексій Кайда потратившись на кілька тисяч патронів, став великим спортивним «цабе», ледь не ногою відчиняв двері в Федерації біатлону України. Але для сущої «вєрочки» вирішив ще більше здивувати спортивну громадськість. Як голова облради добровільно-примусово «попросив» одного з підприємців зробити на тій самій біатлонній базі в Підгородньому (про яку згадувалося вище), зробити шикарний ремонт.
Ставши ледь не богом для тернопільських біатлоністів Олексій Петрович перейшов до кульмінаційного моменту свого довгограючого плану «Х». Екс-голова облради тиснучи на голову обласного ФСТ «Колос», вимагав від нього переписати базу на федерацію біатлону Тернопільської області, читай: на самого О.П. Кайди. «Колосівець» довго пручався, адже одним розчерком пера не міг віддати базу, бо відповідні погодження мали надати міністерства АПК, молоді і спорту та ЦР «Колос». До того ж, що база не потрібна товариству, рішення мали прийняти на конференції обласного «Колосу» його делегати. А це було не можливо, бо більшість з них працюють тренерами у «Колосі», відповідально знали чим це могло обернутися для тернопільського біатлону. А могло статися непоправиме. Адже громадська організація навіть з такою презентабельною назвою, як «Федерація біатлону Тернопільської області» могла б під соусом якихось своїх меркантильних інтересів взятии і продати базу. Адже комбінатора Олексія Кайду не цікавили якісь там бази, спортсмени, перспектива тернопільського біатлону. Земля, ось від чого в Льохи Петровича горіли очі. База у Підгородньому має у власності дві земельних ділянки загальною площею 2,25 гектари (1,15 га – під будівлями та територією навколо них і 1,1 га – під стрільбищем). До того ж, у перспективі до цієї землі можна було б доплюсувати ще 6 га лісу, який нині належить державному лісгоспу, але частину якого паралельного з лісниками під лижну трасу використовують біатлоністи. А це вже ну дуже ласий шмат землі на якому могла б розмітитися не одна вілла тернопільського багатія, які в таких випадках не шкодують грошей на комфорт та затишок. А те, що без місця для тренувань та змагань залишилися б спортсмени обласного «Колоса», Тернопільського районного «Колоса», Добриводське Лановецьке і Шумське відділення з біатлону за блиском «зелені», вже б нікого не цікавило. Але щось у плані Олексія пішло не так. Чи-то «вірні» тренери та чиновники-побратими не дотиснули свої колег, чи то ще якісь чинники стали визначальними, але ідея фікс почала давати збої. І як це часто буває з «дутими» королями, біда прийшла не одна. Майстрів, які ремонтували базу, Олексій Петрович намагався «кинути» на 150 тис. грн., не заплативши їм за роботу. Обіцянки-цяцянки, мовляв, приймемо бюджет, тоді й по братські розрахуємося – частину грошей Вам і стандартний 30-відсотковий відкат мені, стали буксувати. Тоді як на зло в позу став старий і вічно п’яний тернопільський губернатор Валентин Хоптян, який маючи ручний обласний тервиборчоком, блокував роботу сесії облради. Час йшов, Льоха майстрам гроші не повертав і в них лопнув терпець. Ті, сказавши хай йому грець, подалися до суду за вкладеними в біатлонну базу грішми.
Поки справу розглянули, нашого Олексія в Тернополі і слід пропав. Він з мандатом народного депутата став недоторканим мажором, забув і про громаду Тернопільщини, якій він багато локшини навішав за 3,5 роки перебуванні на посаді голови, ну і звичайно – про майстрів, які на його прохання і для підняття його іміджу, марафетили спортивну базу в Підгородньому. За Льоху довелося відкашляти ФСТ «Колос», базу якого ремонтували на прохання Кайди. І навіть коли, з великим запізненням, ті таки свої гроші отримали, суд присудив стягнути з «Колоса», який богу душу не винен, неустойку – 10% від суми боргу тасудові витрати, бо інакше рахунки ФСТ були б заблоковані. І «колосівці», які й так не багаті, змушені були через щедру душу Льохи Кайди віддати 16 тис. грн., які для них були б не зайвими.
Ось такий той він махінатор-комбінатор Олексій Кайда...