Історія Тернополя: мікрорайон «Дружба» (фото)

Тернопіль часто називають містом молоді, містом молодим. Однак у порівнянні з іншими великими та відомими українськими містами Тернопіль, який вже зовсім скоро відзначатиме свій 471 день народження, виглядає просто-таки «дідусем» (Одесі всього 217 років, Донецьку – 149). Оманливе враження про Тернопіль як місто радянської доби складає типовий архітектурний ансамбль епохи, що прийшов на зміну поруйнованим у Другій світовій війні забудовам у стилі австрійської сецесії. Але вцілілі мовчазні свідки століть – суворий замок, велична Надставна церква, розкішна Катедра та будинки на центральних вулицях, що подібні на кремові торти, нагадують про давнє та славетне минуле нашого міста. Є у Тернополі у житлові масиви, історія яких налічує не більше кількох десятиліть: новобудови мікрорайонів «Сонячний» та «Східний», «Аляска», «Канада» - як співається у пісні «Москва не сразу строилась». Цією статтею ми хочемо започаткувати розповідь про кожен із 12 мікрорайонів міста, сьогодні – про одну із найстаріших його частин – «Дружбу».

Давня історична назва цієї місцевості, що тепер є мікрорайоном «Дружба» – Загребелля. Такий топонім з’являється, вочевидь, у 50-х рр. ХVІ ст., коли у місті постав замок на березі ставу і споруджено греблю. У польській історіографії він йменувався «Zagrobla» чи «Zagrobela». Урочище Загребелля дало назву селу, що виросло на правому березі Серету і було приєднане до Тарнополя у 1925 р. Населених пунктів із такою назвою в Україні декілька: села у Козельщинському і Чорнухинському районі Полтавської області, село Сосницького району Чернігівської області.

А у мікрорайон «Дружба» територію перейменовано у радянський час (точну дату, на жаль, ми не змогли встановити). Це була типова назва для частин міст у СРСР, що означала братерство радянських народів та інтернаціоналізм. Мікротопонім і ойконім «Загребелля» зберігся у назві регіонального ландшафтного парку Тернополя.

Історично Загребелля було невіддільним від історії галицького міста Тернополя.

Поселення на території Тернополя були і до заснування міста. На його околицях, зокрема, виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в середньопалеолітичну добу (Х тис. до н. е). На території урочища Загребелля дослідником О. Ситником виявлено крем’яні вироби, що склали комплекс Тернопіль ІІ. Артефакти мезоліту у мікрорайоні «Дружба» дозволяють включати Тернопіль до складу мисливсько-рибальських угідь середнього палеоліту. Сліди проживання людей епохи неоліту, бронзового віку, гальтштадського періоду раннього залізного віку, представників ґава-голіградської, черняхівської, лужицької та висоцької культур свідчать про визначне значення цієї території (до заснування міста тутешні поселення носять назву Сопільче) в історії України.Впродовж ХVІ – ХVІІ ст. Загребелля – відносно малозаселена територія. Втім, Львівський тракт (збігається з сучасною вул. Львівською, простягався далі по сучасній Руській) вже тоді має чимале транзитне значення, адже Тарнополь зростає саме як ремісничо-торгівельний центр.  На ньому збудована кам’яна друга брама Тарнополя. Не втратив Львівський шлях своєї ролі в Австрійській та Австро-Угорській імперії, як зазначають письмові джерела, лише дві центральні вулиці Тернополя – Львівська і Міцкевича – були міського типу, решта 80 вузькі, без твердого покриття, завалені сміттям. Саме цією дорогою у 1901 – 1903 рр. через Тернопіль зі Львова проходив головний шлях транспортування ленінської газети «Іскра». Звідси шлях проходив до Збаражу, Теофіполя, Гусятина і в Росію. За неповними даними через місто за 3 роки пройшло понад 90 пудів літератури.

Вирізнявся на тогочасній карті маєток Кросновських, заснований у ХV ст. На початку ХХ ст. на місці сучасного парку «Топільче» був іподром.

Загребелля зазнало значних руйнувань після Першої та Другої світових воєн, 85 % будівель лежало в руїнах. Зі встановленням радянської влади у місті почалася активна розбудова житлового масиву. В роки незалежності «Дружба» активно розбудовується у західному напрямку. Міська влада планує тут створити новий мікрорайон з розвиненою інфраструктурою.

На карті Г. Л. де Боплана

У 1797 р. графом А. Пасареллі складено план міста Тернополя. Загребелля не входило до нього

Загребелля на карті Йозефа Галіцера, поч. ХХ ст. локалізується на територія сучасного дендропарку «Топільче»

План 1944 р.

60-ті роки. Вид на "Дружбу" з вулиці Юності