22 серпня - День скорботи за тими, хто положив власне життя на вівтар миру, спокою та непримиренної боротьби з кримінальним світом. На Тернопіллі одним із тих, хто загинув у цій непримиренній борні був і Михайло Недогін зі Зборівського райвідділу міліції. 15 серпня 1992 року невимовне горе, біль і розпач увірвалися в міліцейську родину. Невблаганна доля вирвала з життя чудову людину, осиротила дружину й сина, забрала прекрасного товариша у близьких та знайомих.
…Було за опівніч, коли черговий Зборівського райвідділу дав команду негайно виїжджати на затримання організованої групи злочинців. В складі слідчо-оперативної групи виїхав оперуповноважений ВДСБЕЗ, лейтенант міліції Михайло Недогін. При затриманні злочинців лейтенанта міліції було смертельно поранено…Він прожив усього лише 33 роки. Скільки радості і щастя міг би подарувати рідним, близьким, друзям. За вісім років служби в органах внутрішніх справ молодий лейтенант ні разу не схибив. Ті, хто йшов у роботі з ним пліч-о-пліч, розповідають про нього як про людину з чистою душею. Його любили, бо він для всіх знаходив місце у своєму серці.
Син Віталій продовжив справу батька. Коли загинув батько, йому було тільки 9 років. Закінчивши школу, юнак вступив до навчання у Прикарпатську філію НАВСУ, потім працював у підрозділах Зборівського райвідділу, відтак перейшов служити в обласне управління внутрішніх з справ. Нині капітан міліції Віталій Недогін на оперативній роботі в управлінні боротьби з організованою злочинністю.
Місце, де загинув Михайло Недогін, завжди вкрите галявиною прекрасних квітів, які сюди приносять дружина, син, друзі.
Хто сказав, що смерть гасить зорю,
Яскраву зірку в небокраї вічнім?
Неправда це – без віри та надії
Всі їхні зорі пам’ять зберегти зуміє…
Відділ зв’язків з громадськістю