Ціни на ліки, відсутність медпрепаратів, сплата благодійних внесків – основні питання, які турбують тернополян, що обслуговуються у лікарнях міста.
Детальніше поговорити про ці проблеми читачі «Номер один» могли під час гарячої телефонної лінії з начальником відділу охорони здоров’я міськради Ростиславом Левчуком.
Благодійні внески – 30% бюджету галузі
Олена (м. Тернопіль): Чому останні два-три місяці держава не забезпечує хворих на серцево-судинні захворювання препаратом «Синкумар»?
- На жаль, відділ охорони здоров’я ТМР має обмежені повноваження. Питання державного забезпечення ліками й іншими медичними засобами виходить за межі нашої компетенції. Ними займається департамент охорони здоров’я ТОДА. На рівні МОЗ проводиться закупівля лікарських засобів, після чого вони за формулою розподіляються по регіонах.
Тетяна (м. Тернопіль): Чи відпускають аптеки ліки за пільговими рецептами?
- Міська рада у бюджеті заклала суму, достатню для того, щоб лікарі могли виписувати пільгові й безкоштовні медикаменти. Система налагоджена таким чином, що рецепти повинні отоварюватися в аптеці, діяльність яких належить до компетенції департаменту охорони здоров’я. Аптеки мають право відпускати ліки за граничними цінами, які доводяться центральними органами влади. Інфляція змушує заклади купляти медикаменти за значно вищими цінами, ніж граничні. Виходить парадокс. Лікарі виписують рецепти, а аптеки не можуть їх відпустити, бо граничні ціни нижчі за закупівельні. Ми про цю проблему знаємо, але, на жаль, не можемо на неї вплинути.
Олена (м. Тернопіль): Я проживаю на Східному масиві і щоранку доїжджаю до лікарні №2. Добратися туди можна лише маршрутками №7 та №13. Вранці вони переповнені, тому вагітним зайти просто не можливо. Тісно, усі штовхаються. Як можна вирішити цю проблему?
- Так, цю проблему ми стараємося вирішити шляхом наближення медичної допомоги до місць компактного проживання жителів Тернополя. Так на Східному неподалік «Обнови» у першому півріччі заплановано відкриття амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Там повноцінно прийматимуть кілька сімейних лікарів, працюватиме соціальна аптека. У другому півріччі відкриття такої амбулаторії заплановане на вул. Бродівській. Там громада збудувала церкву і все підвальне приміщення площею понад 100 кв. м передала відділу охорони здоров’я. Ми готові там зробити сучасну амбулаторію.
Людмила, (м. Тернопіль): Кілька місяців тому я лежала у другій лікарні. Коли прийшла з направленням до завідуючої, вона мені одразу сказала, що треба сплатити благодійний внесок і принести їй чек. Тільки після того мене госпіталізують. Які можуть бути внески, якщо усі ліки я купляла за свої кошти?
- Благодійні внески для медицини Тернополя вкрай важливі і без них сьогодні ми б не змогли вижити. Держава нам не додала за формулою майже 17 млн. грн. Якщо підрахувати у відсотках, то благодійні внески покривають 30% фінансування галузі. Поряд з тим, їх плата є добровільною справою. Жодна людина не може бути предметом тиску чи шантажу. Незалежно від того, внесла вона їх чи ні, пацієнт повинен отримати допомогу. Інша справа, що система збору та обігу коштів містить у собі підстави для зловживань. Власне у зв’язку з тим торік розпочався проект щодо мінімізації обігу готівки у закладах охорони здоров’я. У лікарнях встановлено спеціальні термінали. Лікар має право назвати приблизний кошторис операції, але вимагати ці кошти у пацієнта не може. В іншому випадку – це порушення закону. Щороку ми збираємо від трьох до п’яти мільйонів пожертвувань. У нас є постійні благодійники, які регулярно допомагають закладам охорони здоров’я. Як правило, вони не хочуть розголосу. Це і громадські діячі, й артисти, і бізнесмени. Так, наприклад, нещодавно благодійні кошти обласній дитячій лікарні передала співачка Тіна Кароль. Регулярно нам допомагав уже покійний Кузьма Скрябін, який також не розголошував цього. Хорошими друзями та меценатами є благодійний фонд «Промінь віри». Благодійні кошти, як правило, витрачають на спеціальні препарати – наркотичні, для анестезії, кисню, дезінфікуючі засоби тощо.
– Іншою складовою проекту зі становлення терміналів було подолання корупції. Чи вдалося це зробити?
- Боюсь наврочити, але за шість місяців роботи терміналів скарги надходили тільки з приводу технічних недоліків системи. Тобто громада сприйняла проект позитивно. Мірилом цього процесу є кількість скарг на це нововведення, яких від початку року фактично немає. Більше людей турбує проблема цін на ліки та вплив інфляції на медицину загалом.
Наталя (м. Тернопіль): Як формуються ціни в аптеках? Чому вони відрізняються у півтора-два рази?
- Впливу на цінову політику відділ охорони здоров’я не має. У Тернополі працює товариство «Соціальна аптека», засноване одним із підприємств міськради, але у повноваження відділу не входить контроль його діяльності.
На лікування учасників АТО – майже 700 тисяч
Ігор (м. Тернопіль): Як і де можуть пройти обстеження члени родини учасників АТО? Чи справді воно є безкоштовним? Куди і з якими документами слід звертатися в першу чергу?
- На лікування та обстеження у міському бюджеті передбачено близько 700 тис. грн. Наразі профінансовано 360 тис. грн. Отримати допомогу пацієнти можуть у будь-якому лікувальному закладі міста. Усе залежить від патології хворого. Для оперативного втручання пацієнт має звернутися у лікарню швидкої допомоги, планового лікування – у другу лікарню, реабілітації – у третю. У питанні протезування зубів слід звернутися у міську стоматологічну лікарню. Безкоштовні та пільгові рецепти ця категорія пацієнтів може отримати у центрі первинної медико-санітарної допомоги. Для проходження обстеження та лікування необхідно мати посвідчення учасника АТО. З детальним роз’ясненням процедури можна ознайомитися на сайті відділу охорони здоров’я. Також можна звертатися безпосередньо до керівників лікувальних закладів та на гарячу лінію за тел. 25-08-39.
Оксана (м. Тернопіль): Чому в лікарнях міста так багато приватних кабінетів? Хіба не заборонено віддавати приміщення закладів охорони здоров’я в оренду?
- Законодавство України дозволяє це робити. Оренда для лікарні – це неабияка допомога по збору спеціальних коштів. Гроші надходять у бюджет лікарні і за них закупляються необхідні медикаменти. Для розвитку та підтримки бодай на тому ж рівні медичних технологій необхідні кошти. Якщо держава та місто не можуть закупити потрібні технології, то краще, щоб прийшов приватник і встановив у лікарні апарат, ніж хворий має їхати в інші міста для отримання цієї допомоги. Таким чином у місті запрацювала ангіографічна служба, комп’ютерна томографія. Пацієнт повинен мати альтернативу. Він може зробити це за гроші або шукати дану послугу деінде. Відверто кажучи, у той час, коли світ працює на технологіях п’ятого покоління, наші медики обмежуються обладнанням третього. Ми потребуємо модернізації парку медичного обладнання. Натомість приватники привозять із собою не тільки нові технології, а й знання. Вони за власні кошти стажуються за кордоном і освоюють нові методики. Як тільки держава зможе оснастити галузь новими технологіями, приватні кабінети будуть витіснені. Та, очевидно, це буде не скоро.
Василь Петрович (м. Тернопіль): У лікарні на стенді поміщено перелік платних послуг. Хіба у нас не безкоштовна медицина?
- Цей перелік регламентується постановою Кабінету Міністрів і дозволяє певні види допомоги надавати за кошти пацієнтів.
Революційних скорочень не буде
Марія (м. Тернопіль): У лікарнях області діє лікарняна каса. Як працює цей проект? Це щось на зразок страхової медицини?
- Це проект департаменту охорони здоров’я. У лікарнях міста його ще не запроваджено. Наразі спеціалісти вивчають ефективність лікарняної каси. В Україні є кілька міст, які працюють у цьому напрямку, але, поряд з тим, ряд населених пунктів відмовилися від цього проекту.
Степан Омелянович (м. Тернопіль): Чи надійшли у Тернопіль ліки, які закупляються централізовано: інсулін, препарати для онкохворих, прилади для стентування?
- Надійшли, але не в повному обсязі. На жаль, ми не маємо впливу на централізовані поставки. Щодо інсуліну, то тут питання вже вирішене. Він надійшов у достатній кількості. З іншими позиціями є проблеми. Наприклад, вакцина БЦЖ виробляється у Росії і зараз її в закладах охорони здоров’я нема. Це тягне за собою важкі наслідки. Можна сказати, що ситуація краща, ніж у минулому році, але не така, як би хотілося.
Ірина (м. Тернопіль): Серед працюючих лікарів багато пенсіонерів. Відповідно молодь не може знайти роботу. Чи оновилася останнім часом медична галузь молодими працівниками?
- Це дуже давня проблема, та законодавство ще від часів Радянського Союзу не дозволяє дискримінації за віком. Пропонувати людині похилого віку звільнення немає змісту. Якщо справа дійде до суду, то рішення буде прийнято на її користь. Лікарі пенсійного віку, як правило, мають вищу кваліфікацію та більший стаж роботи. Законодавство рекомендує віддавати пріоритет саме таким спеціалістам. Тому питання треба ставити у частині зміни підходів до фінансування галузі та пенсійного забезпечення. Останні зміни у пенсійному законодавстві можуть вплинути на цей процес, але радикально його не змінять.
Олександра (м. Тернопіль): Яких спеціалістів найбільше не вистачає в галузі?
- У галузі відчувається перенасичення спеціалістами. Щорічно медуніверситет випускає близько 400 лікарів. Значну кількість середнього медичного персоналу. На сьогодні нам не вистачає високотехнологічних спеціалістів, які вміють працювати на новітніх технологіях. Їх немає через відсутність самих технологій. Оновлення парку медичних технологій потягнуло б за собою потребу підвищення кваліфікації медпрацівників.
Роман (м. Тернопіль): Чи планується у Тернополі скорочення ліжкового фонду та звільнення працівників?
- Я б говорив не про скорочення та звільнення працівників, а про пошук оптимальної моделі роботи галузі. Структура, яка дісталася нам від Радянського Союзу, є неефективною. Ми опалюємо величезні приміщення і витрачаємо на це значні кошти, дублюємо функції лікувальних закладів. Треба шукати шляхи здешевлення послуг. Основні реорганізаційні заходи були проведені протягом каденції, і тому жодних революційних кроків не буде.
Ольга (м. Тернопіль): Якийсь час у Тернополі практикувався прийом до лікаря по запису. Чому біля кабінетів знову довжелезні черги?
- Система діє, але на неї впиває людський фактор. Сьогодні ми працюємо над механізмом на зразок польського візового центру. Ведемо переговори з кількома фірмами. Планується, що пацієнт записуватиметься у iBox, отримуватиме талончик і з ним ітиме на прийом до лікаря. Якщо такий досвід виправдає себе, почнемо впроваджувати його у практику.
Тарас Петрович (м. Тернопіль): Чи має право вузький спеціаліст відмовити у прийомі, якщо немає направлення від сімейного лікаря чи терапевта?
- Логістика руху хворих передбачає, що 90% пацієнтів мають у першу чергу звертатися до сімейного лікаря. Часто пацієнт необ’єктивно усвідомлює свій стан і може сам собі встановлювати діагноз. Він не завжди правильний. Вирішити цю проблему може лікар загальної практики без залучення вузьких спеціалістів. У зв’язку з цим ми практикуємо звернення до сімейних лікарів, а вже потім – до інших фахівців.