Сморід і нечистоти: на Тернопільщині стічні води потрапляють у Серет і забруднюють воду

У Чорткові стічні води з підприємств роками потрапляють у Серет і забруднюють воду. Екологи кажуть, що потрібно відновити роботу закинутих очисних споруд. Громадські активісти переконані, що спершу слід зупинити стоки.

Камінням та землею ще у травні засипали труби недіючих очисних споруд місцеві жителі спільно із громадськими активістами. Зробили це, щоб нечистоти більше не потрапляли у річку. Та тішились недовго: за місяць від їхньої роботи і сліду не залишилось, пише 20 хвилин

А неприємний запах від нечистот знову почав ширитись околицями промзони міста.

Адже вода, забарвлена у білий колір зі специфічним запахом молочної продукції і далі безперешкодно потрапляє у місцеву водойму. На думку місцевих жителів, це стоки з місцевого сирзаводу.

– Хто забруднює річку, повинні з’ясувати компетентні органи, екологи, – каже директор ГО  “Протидія корупції та моніторинг екології “Скеля» Андрій Об’єщик. –  І, відповідно, вирішити проблему раз і назавжди. Якщо очисні споруди недіючі, отже, вони не повинні працювати. Але вони працюють, і контролюючі органи закривають на це очі.

Щоб вирішити проблему та порівняти воду із резервуарів підприємства та колодязя очисних споруд, громадські активісти звернулись по допомогу до райадміністрації, екологів та правоохоронців. Пішли на співпрацю і на підприємстві.

– Я не можу повірити у це, – прокоментував побачені фото активістів пан Арутюнян, син власника. – Оскільки певний час проблема була, могло текти кілька годин. Але ми перейшли на цілодобове вивезення відходів на очисні споруди цукрового заводу. Усі наші відходи викачують у цистерну і вивозять. Тож ми до цього не можемо бути причетними.

На підтвердження своїх слів представник підприємця показав резервуари підприємства та погодився оглянути закинуті очисні споруди. Утім, документів, що свідчили про співпрацю з цукровим заводом, активісти так і не побачили. Їх, як з’ясувалось згодом, не можуть вимагати і екологи. Мовляв, поки триває мораторій на перевірки, руки у них зв’язані.

Знайти винуватця - важко

Допоки активісти чекали на візит екологів, тричі відвідали очисні споруди. Рівень стоків, переконані вони, щоразу зменшувався.

– Вочевидь, хтось уже дізнався про наш візит, – каже Андрій Об’єщик. – Ми не стверджуємо, що винуватець - саме сирзавод. Але забарвлення води на очисних спорудах та запах молока таки наводить на цю думку. Тож, аби не звинувачути когось безпідставно, варто провести екологічну експертизу.

Однак екологи стверджують, що розставити усі крапки над «і» за допомогою однієї експертизи навряд чи вдасться. Утім, аби їх вкотре не звинувачували у бездіяльності, взяли проби з очисних споруд та резервуарів сирзаводу. Результати будуть орієнтовно за тиждень.

– Є акт огляду, ми зафіксували факт витоку стічних вод з очисних споруд, – повідомив після огляду очисних споруд начальник відділу екологічного контролю водних об’єктів, атмосферного повітря державної екологічної інспекції Андрій Кундрат. – Але встановити, хто скидає, немає можливості через те, що у промзоні є декілька суб’єктів господарювання. На вимогу представників громадськості у присутності представника Чортківського сирзаводу провели огляд місця викачки стічних вод підприємства. Факт витоку стічних вод з резервуарів, за їхніми словами, не підтвердився.

Треба перевіряти всіх

Загалом, на думку екологів, проблема непрацюючих очисних споруд поширена. Але вирішити її на місці навряд чи вдасться.

– Потрібні гроші на відновлення очисних споруд, а де їх може взяти місцева влада? – каже пан Кундрат. – Окрім того, якщо сюди зливають стоки кілька підприємств із промзони, то як з’ясувати, хто саме?

Відтак найоптимальніший варіант вирішення згадуваної проблеми – перевірити усі підприємства, що перебувають у промзоні Чорткова, вважають екологи. Однак зробити це, допоки триває мораторій на перевірки, нереально. У громадських активістів – інша думка. Вони вважають, що у рамках кримінального провадження це зробити можна.

– Незрозуміло, чому боротись із забрудненням повинна громадськість, – підсумовує пан Об’єщик. – Не наша робота – привозити сюди контролюючі органи і пояснювати, яким чином вони можуть вирішити проблему. Нас цікавить тільки те, щоб скидів більше не було. Але в нашій країні чомусь усе навпаки. Допоки не притягнеш за вуха, ніхто і пальцем не поворухне.

Чи візьмуться вирішувати проблему правоохоронці та екологи, читайте у наступних наших публікаціях.