Загиблому воїну Андрію Юркевичу надіслали повістку про прибуття в Тернопільський міський військовий комісаріат протягом 24-х годин. Про це повідомляє вдова Андрія Христина Юркевич.
“Ось так і живемо… Зміни десь видно чи чути? Особисто мене та моїх близьких здивував і шокував сьогоднішній факт. Моєму чоловікові, Юркевичу Андрію, прийшла повістка про прибуття в Тернопільський міський військовий комісаріат протягом 24-х годин. Хммм… цікаво, а мій чоловік має прийти до них з кладовища, чи як? Через три тижні, а саме 5 вересня 2015 р. вже рівно рік, як Андрій загинув під час виконання бойового завдання. Мені в голову не вкладається, як так за цілий рік не навести порядок в базі даних в зовсім невеличкому місті, чи просто хочуть перевірити реакцію рідних? Ви подумали про нашу реакцію та емоції ? Як на свої очі бачити батькам та мені - дружині таку байдужість та недбалість... Ми рік і три місяці його не бачили і практично рік не чули його голосу. Дякуємо дуже, але ми про Андрія пам’ятаємо зажди і таким способом нам не потрібно Ваше нагадування!!! Андрій пішов добровольцем пожертвуючи, як матеріальними так і не матеріальними цінностями, захищати цілісність держави і вірив в зміни, хотів змінити все це... Віддав саме найдорожче, що мав - своє життя... А ви думали колись про цінності, про зміни і як їх добитися... Напевно що ні... Бо перш за все починати потрібно із самого себе”, – пише Христина Юркевич.
За словами Христини Юркевич, повідомлення про смерть Андрія було адресоване на Тернопільський військовий комісаріат.
«Як так, не пам’ятати Героя який перший загинув в нашому місті (Повідомлення про смерть було адресоване на Тернопільський військовий комісаріат), як так, не пам’ятати поіменно Героїв, які загинули і поховані в рідному місті, а ж скільки безвісти пропавших і рідні, яких досі без могили та без тіла близької людини?! Я знаю, що я далеко не перша і чула купа випадків, що інвалідам приходять повісти, вимагають від керівників списки працівників і ще їх звинувачують у не співпраці, чи просто напросто (це вже аж смішно) роблять облави по супермаркетах, торгових центрах і серед вулиці вручають повістки ... Байдужість, недбалість, неуважність і безпорядність! Мені особисто це не вкладається в голову, чому про рідних полеглих Героїв згадують лише тоді, коли вручають якісь не зрозумілі грамоти, подяки, а кому вони потрібні?! Піарщики ?! Так, вони дбають про своє майбутнє... Так, звичайно у них воно буде, але не за це боролися Герої і явно не за це поклали своє життя. Наш святий обов’язок зберегти пам’ять про Героїв на Землі ! І жити потрібно так, щоб перед Героями та перед їхніми родинами соромно не було!», – йдеться у повідомленні Христини Юркевич.