У клінічній практиці лікарів будь-якої спеціальності травма м'яких тканин і опорно-рухового апарату займає важливе місце. Найбільший рівень цього виду травм відзначається у чоловіків у віці 20-50 років, а у жінок – 30-59 років, причому у всіх вікових групах даний показник значно вище у чоловіків. За характером пошкоджень близько 50% травм – це вивихи, розтягування капсульно-зв'язкового апарату, травми м'язів і сухожиль, переломи кісток верхніх і нижніх кінцівок. Відомо, що на будь – яку травму організм відповідає неспецифічної запальною реакцією-реактивним запаленням, яка є адаптаційною і захисною реакцією і клінічно проявляється болем, набряком і порушенням функції пошкодженої області.
У боротьбі з болем і запаленням внаслідок будь-яких пошкоджень опорно-рухового апарату вам допоможе крем Аэртал!
У лікуванні пацієнтів з ушкодженнями опорно-рухової системи важливим завданням є досягнення швидкого і стійкого аналгетичного ефекту, особливо в ранньому посттравматичному або постопераційному періодах. Для вирішення цього завдання застосовуються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які мають як протизапальну, так і аналгетичну дію.
Як відомо, дія НПЗП засноване, перш за все, на інгібіції циклооксигеназ – ЦОГ-1 і ЦОГ-2. У сучасній фармакології прийнято виділяти селективні інгібітори ЦОГ-1 і неселективні інгібітори ЦОГ-1 і ЦОГ-2, переважно селективні інгібітори ЦОГ-2 і високоселективні інгібітори ЦОГ-2 [1].
Позитивний лікувальний ефект НПЗП пов'язаний з придушенням активності ЦОГ-2 (циклооксигеназа 2-го типу). Цей фермент, який бере участь в каскаді розпаду пошкоджених при травмі та інших ураженнях клітинних мембран, відповідає за виділення прозапальних простагландинів та інших медіаторів запалення не тільки в суглобах, але і в інших органах і тканинах, в першу чергу в стінках судин.
Вибір конкретного препарату визначається двома основними параметрами: ефективністю і безпекою. Тривале застосування НПЗП створює небезпеку цілого ряду небажаних реакцій, основною з яких є їх ульцерогенна дія. Чим більш селективний препарат відносно ЦОГ-2, тим менш виражений цей ефект, проте в той же час зменшується аналгетичну дію препарату. У неселективних інгібіторів ЦОГ - 1 і ЦОГ-2, навпаки, підвищується ризик небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишкового тракту), але посилюється протизапальна і знеболююча дія. При необхідності проведення тривалого курсу лікування перевагу зазвичай віддають селективним інгібіторам ЦОГ-2.
