Для молодих дівчат звістка про рак грудей – непоправний удар. Смуток цей многогранний та майже невиліковний. Звісно, проблеми всіх жінок з раком майже ідентичні, однак кожна переживає це по-різному. Саме для молодих людей смуток починає набирати шалені та справді страшні оберти.

Що відчуває жінка, хвора на рак грудей?

  • Відчуття втрати стає вище за всі інші потреби. Молодь повна амбіцій та планів на майбутнє: навчання в школі або в університеті, заручини, кохання, робота, кар’єра.  Однак страшний діагноз перекреслює для них всі кольорові мрії. З’являється унікальний набір проблем: когнітивні, емоціональні, фізіологічні та соціальні. Кардинально змінюються відносини з сім’єю, друзями, однолітками, змінюються плани щодо навчання та роботи.
  • Побічні ефекти. Внаслідок лікування раку молочної залози в молодої жінки може виникнути рання менопауза. Це суттєво впливає на її лібідо та сексуальне бажання. Парадокс: молода дівчина проживає життя літньої жінки, адже ніхто ніколи не дає гарантій, що лібідо та бажання повернуться. Також під питанням можливість в подальшому мати дітей. Також через постійну втому жінка не може проводити повноцінно та продуктивно свій робочий день.
  • Депресія та меланхолія. Коли починається лікування, жінку неначе кидають в смерч, який швидко крутить все навколо. Коли ж на середині шляху до одужання інтенсивність лікування сповільнюється, дівчата можуть впадати в затяжну депресію. Симптоми посттравматичного стресового розладу після раку грудей помічені в більшої частини пацієнток.
  • Важко гарно виглядати. Часто гарний вигляд може коштувати хворій дівчині нереальних зусиль. Деякі знайомі та друзі навіть можуть не підозрювати, що ви онкохвора. Всередині дівчини залишається депресія, екзистенціальна криза, страх смерті та неможливості продовжити нормальне життя.

Як же допомогти хворій дівчині, яка майже втратила себе? Насамперед, цікавтеся її самопочуттям регулярно, підтримуйте її та частіше посміхайтеся. Зрозумійте, що цей непоправний душевний біль може заліковуватися на протязі всього її життя, тому не знецінюйте її страждання та страхи.

В якості епілогу, відмітимо, що онкохворі дівчата налякані, розгублені та зовсім не розуміють, як їм влаштувати своє життя. Підтримуйте їх, не засуджуйте за поганий настрій та неуважність. Вони переживають нелюдськи складний період життя, хоча в деяких випадках рідні відмовляються вірити, що їх дитині може бути настільки погано. Важливо бути поруч та щиро співчувати.