Розвиток такого захворювання, як алкоголізм, часто протікає потай, протягом тривалого часу, що особливо характерно для нашої країни, що має багаторічні традиції вживання міцних напоїв. Це ускладнює лікування хворих на алкоголізм. Не так легко буває відрізнити просто інколи людину, що випиває від хворої на алкогольну залежність. Абстинентний синдром, що виникає, лікується найчастіше «похмелкой», внаслідок чого захворювання зміцнює свої позиції та прогресує.
З чого починають лікування
Насамперед лікування алкоголізму в першу чергу передбачає визначення грані, що відокремлює помірно питущу людину від алкоголіка. Алкоголік – це людина, яка має сформовану фізіологічну і психологічну залежність від алкоголю. Випивка їй необхідна просто для того, щоб почуватися нормально (звично). Спиртне при цьому — не засіб відволікання від проблем, як у випадку з більшістю людей, а заповітна мета.
Слід зазначити, що ця грань дуже тонка і людина сама не помічає, як переступає її. А після цього відмовитися від алкоголю буває вже дуже складно, може знадобитися професійне лікування.
Втрата контролю за своєю поведінкою
Очевидний прояв алкогольної залежності, що сформувалася, — втрата контролю за своїми вчинками, зокрема, за кількістю випитого та частотою виливів. У людини все частіше знаходяться приводи випити і кількість спиртного, що вживається, постійно зростає. Поведінка питущого також змінюється — стає більш агресивною і менш упорядкованою.
Виникнення абстинентного синдрому – тривожна ознака
Наочною ознакою алкогольної залежності, що формується, служить абстинентний синдром, що проявляється при зменшенні відсоткового вмісту в крові алкоголю.
Зовнішньо абстинентний синдром нагадує звичайне похмілля, проте прояви його набагато сильніші й стійкіші.
Зняття алкогольної залежності
Відповідно до реабілітаційної програми, лікування хворих на алкоголізм включає етапи:
1. Усунення абстинентного синдрому та пом'якшення похмілля
Здійснюються заходи щодо дезінтоксикації, продукти розпаду алкоголю цілеспрямовано видаляються з організму.
2. Вироблення мотивації до тверезого способу життя у вигляді психотерапевтичних методик
Найкраще цей етап здійснювати в стаціонарі, щоб захистити хворого від спокус.
3. Стабілізація ремісії, що здійснюється за допомогою методів психотерапії та медикаментозної терапії
Основне завдання на цьому етапі — підтримання тверезого життя. Велике значення має активна участь рідних пацієнтів, їх підтримка.
4. Прикінцевий етап лікування алкоголізму – це соціальна реабілітація, у здійснення якої найбільший внесок роблять близькі люди пацієнта.
