Трансфертне ціноутворення (або просто “трансфертна ціна”) - це ключовий аспект в області міжнародного оподаткування і регулюється статтею 39 Податкового Кодексу України. Воно визначає "справедливу" ціну послуг і товарів, а також вартість інших об'єктів договірних відносин в контрольованих операціях. Це можуть бути ціни, за якими юридичні особи однієї міжнародної корпорації укладають між собою договори.
Що таке трансфертне ціноутворення?
Трансфертне ціноутворення відноситься до встановлення цін на товари, послуги або права між пов’язаними компаніями (наприклад, материнською компанією та її дочірніми підприємствами), які діють в різних країнах. Основна мета - забезпечити справедливі та адекватні ціни, щоб уникнути надмірного перерозподілу прибутку між компаніями.
Для кого важливе трансфертне ціноутворення?
Трансфертне ціноутворення в Україні є особливо актуальним для ряду підприємств:
- Компаніям, що здійснюють операції з нерезидентами, включаючи підприємства, які мають бізнес-відносини з іноземними компаніями та здійснюють трансфертні операції.
- Компанія, що мають контрольовані іноземні компанії. Якщо підприємство має дочірні компанії за кордоном, трансфертне ціноутворення може бути важливим для забезпечення справедливості у внутрішніх операціях.
- Представництва нерезидентів: Це стосується підприємств, які представляють іноземні компанії в Україні та сплачують податок на прибуток.
Принципи трансфертного ціноутворення
Принципи трансфертного ціноутворення визначають правила та методику встановлення адекватних цін між пов’язаними компаніями. Давайте розглянемо основні принципи:
Цей принцип вказує на те, що ціни між пов’язаними компаніями повинні бути встановлені так, якби вони діяли незалежно одна від одної. Тобто, якби ці компанії були двома незалежними сторонами на вільному ринку. Важливо враховувати, що ціни повинні відображати реальні ринкові умови та обставини.
Принцип контролю за відповідністю:
Цей принцип вимагає, щоб компанії документували свої дії та рішення щодо трансфертного ціноутворення. Податкові органи можуть перевіряти відповідність цін з реальними умовами та вимагати відповідні докази.
Принцип економічної обґрунтованості:
Ціни повинні бути обґрунтовані економічно та відповідати реальним умовам ринку. Тому підприємства повинні відповідну документацію, яка підтверджує обґрунтованість встановлених цін.
Принцип вибору методу:
Існує кілька методів визначення трансфертних цін (наприклад, метод порівняльних цін, метод витрат, метод резервного прибутку). Метод обирається серед тих який найкраще відповідає конкретним обставинам.
Принцип відкритості та прозорості:
Бізнес повинен докладати зусиль для забезпечення прозорості та відкритості в процесі встановлення цін. Документація та аналіз повинні бути складені у відповідності до чинного законодавства та містити відповідні обґрунтування.
