Корпоративні документи бувають двох видів. По-перше, це документи, видані державними органами, наприклад, свідоцтво про реєстрацію компанії. Такі документи можуть бути засвідчені апостилем безпосередньо (апостиль засвідчує підпис представника реєструючого органу). У деяких випадках чиновник, який здійснює реєстрацію, може бути уповноважений на проставлення апостилю, і засвідчення можна зробити відразу ж при отриманні основного документа. По-друге, це можуть бути внутрішні документи компанії, наприклад, довіреність, підписана директором компанії. Такий документ сам по собі за умовами конвенції не підлягає засвідченню апостилем, так як він підписаний приватною особою.
Тим не менш, проставлення апостилю можливо і в цьому випадку, навіть кілька варіантів. По-перше, можна нотаріально засвідчити підпис директора на довіреності, а потім підпис нотаріуса завірити апостилем. По-друге, можна зробити нотаріальну копію довіреності, а підпис нотаріуса завірити знову ж апостилем. Третій спосіб найбільш універсальний, але не у всіх країнах це можливо (в силу відмінностей законів про надання юридичної сили тієї або іншої документації). Директор чи юрист робить копії з усіх документів компанії, які можуть знадобитися в іншій країні (свідоцтво про реєстрацію, статут, протоколи, довіреності тощо) та зшиває їх в одну пачку. До цього комплекту він прикріплює своє свідоцтво, тобто документ, де він підтверджує, що додаються документи вірними копіями документів такої-то компанії. Це свідоцтво він власноручно підписує, а підпис посвідчується нотаріально.
Апостиль ставиться на підпис нотаріуса. Цей спосіб найбільш простий, так як всі документи засвідчуються одноманітно та економічно, і потрібно сплатити проставлення тільки одного нотаріального посвідчення і одного апостилю на весь пакет. Оригінали документів залишаються при цьому в розпорядженні компанії.
Теоретично останній вид запевнення залишає більше можливостей для сумнівів в справжності документів, так як, скажімо, секретар компанії при виготовленні копій документів не пов'язаний з законом настільки жорсткими вимогами, як нотаріус при виготовленні нотаріальних копій. На практиці, однак, заперечень проти такого запевнення ніколи не виникає, для яких сама наявність апостилю є цілком достатнім. При підготовці документів слід на всякий випадок мати на увазі, що деякі території, в тій чи іншій мірі є суперечливими, наприклад Фолклендські (Мальдіви) острови (Великобританія й Аргентина) або Гібралтар (Великобританія та Іспанія).
