Дорога до знань: на Тернопільщині діти 5 кілометрів пішки йдуть до школи

У Малому Кунці дітей-школярів дванадцять. Але власної середньої школи в селі немає і ніколи не було. Найближча знаходиться в п'яти кілометрах. Туди діти добираються пішки. Незважаючи на майже ідеальну дорогу, яка веде до села, жоден рейсовий автобус сюди не ходить. Єдиний місцевий транспорт – кінний візок, пише "Тернополяни".

Для шестикласника Юліана кожен такий похід в школу - це справжнє випробування. Він хворий на астму.

«Йому дуже важко ходити в школу. Конем ми його возити теж не можемо. Тому що вітер, мороз, зима дуже холодна. І він задихається» - говорить Надія Сенчишин, мати Юліана.

Придбати шкільний автобус селяни неодноразово просили місцевих чиновників. Направили їм десятки листів і звернень. Ходили навіть до голови ОДА, але поки - все безрезультатно.

Також за допомогою до чиновників неодноразово зверталися мешканці сусіднього села  Залісся. Тутешнім дітям їздити в інше село до школи не потрібно - є своя, але вона розвалюється на очах.

«У нас протікає стеля, частина навіть вже обвалилася. Але власних коштів для того щоб перекрити дах – немає»- говорить Лариса Копач, учитель місцевої школи.

Нещодавно в спортзалі через прогнилу підлогу шестикласник зламав ногу. Проте директор навчального закладу каже, що спортзал у задовільному стані.

«На сьогодні я оцінюю стан нашого спортзалу як задовільний. - Тобто ці дірки, які є, ми по можливості закриваємо», - говорить Борис Сопіга.

Про стан справ в селах в районній адміністрації всі знають. Але допомогти - не можуть, мовляв грошей немає.

«Питання аварійності школи буде розглянуто. Ми намагатимемося подати цю школу в один з проектів фонду регіонального розвитку. Можливо будемо брати якусь участь у міжнародних грантах», - говорить Юрій Головатюк, заступник голови Збаразької РДА Тернопільської області.

А щодо автобуса для учнів села Малий Кунинець, то, вочевидь, на нього доведеться чекати ще дуже довго.