У Тернополі журналісти прикинулись покупцями тварин і зробили те, що не могла поліція (ФОТО+ВІДЕО)

Не зафіксовано факт продажу тварин, — такі відмовки знаходять правоохоронці, щоб не чіпати стихійний ринок на вулиці Шептицького.

Нагадаємо, там торгують тваринами, які помирають через кілька днів після купівлі. Продавці називають себе волонтерами і запевняють, що віддають тварин безкоштовно. Причина смерті — смертельні віруси, які тварини підхоплюють у недобросовісних продавчинь. Хвороби вбивають сотні котів та собак, але часто гинуть також папуги та гризуни. Люди масово розказують, як купували там зараженихчумкоютварин, про це знають ветеринари та начальник міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Авторка цих рядків разом з колегою із Полтавщини відправились на стихійний ринок, щоб зафіксувати факт продажу тварин замість правоохоронців. Граємо роль пари, що вибирає тваринку для дитини. Неподалік працюють муніципальні поліціянти міста. Власне муніципальна поліція вже не перший рік боретьсязістихійним ринком, але їхніх повноважень замало, щоб зупинити торгівлю.

— Собачки у вас в яку ціну? — запитує колега-журналіст Олександр Назарець. — Ось 150 гривень, ось ця 200, — розказує одна з жінок, виймаючи тварин з ящика.

Надворі два градуси тепла. Тварини трусяться в клітках. Частина з них мокрі, бо їм доводиться бути у власних фекаліях.

— То котик мокрий, бо його тільки зранку купали, не встиг висохнути, — заспокоює продавчиня.

Мені стає дуже шкода чорно-білу мокру пухнасту кицю. На шерсті вже утворились ковтуни, лапи вимащені в щось рожеве, одна лапка в лайні. Беремо цю кицю і я заспокоюю себе, що принаймні одну тварину спробуємо врятувати. Тоді ще не знаю, чим закінчиться цей експеримент для самої тварини...

Продавці охоче нам розказують розцінки.

— То в добрі руки, чи за гроші, — запитує Олександр Назарець. — В добрі руки не значить безкоштовно, —обурюєтьсяпродавчиня.

Я вмикаю запис відео на телефоні, пояснюю, що хочу показати тварин дитині, але знімати мені не дозволяють, продавчиня наполегливо просить забрати телефон. Тож далі веду запис менш помітно.

Нам радо називають ціни, відповідають на питання. Я стараюсь говорити менше за колегу: боюсь, що впізнають.

Врешті ми таки беремо чорно-білу кицю за 50 гривень. Мій колега простягає гроші, кицю пакують в коробку. Дякуємо і йдемо геть. А через кілька хвилин з муніципалами та дільничим йдемо на базар знову. Я, окрім іншого, звертаюсь на лінію 102, повідомляю про порушення.

Кота зім’яли разом з коробкою

Коли жінки бачать нас разом з муніципальною поліцією, здіймається крик, нас проклинають і матюкають.

— Контрольна закупка, контрольна закупка, — розводять руками.

Але присутність муніципалів та дільничого абсолютно не заважає їм здійснювати продаж тварин просто в них перед носом. Продавчині не заперечують, що продають братів наших менших, підтверджують, що не мають на них жодних документів, не зареєстровані підприємцями, але порушень закону в цьому не бачать.

— Я громадянка України, мені можна все, — вигукує жінка, яка продала нам кицю.

Жінка кидається на журналіста,вихоплюєкоробку, всередині якої була куплена нами киця, зминає її разом з твариною. На допомогу тварині кидається муніципальний поліціянт, але не встигає. Чи залишилась тварина живою — нам так і не відомо. На це не реагує дільничий, наче й не бачить.

Пройшло понад 40 хвилин, але патрульні, яких я кликала через лінію 102, так і не приїхали. Тому телефоную ще раз, кажу, що починається шарпанина. Автомобіль патрульних приїхав аж через годину. Утім, працювати вони й не збирались. З автівкикопів, яка зупинилась навпроти, на мій мобільний подзвонив хтось з екіпажу, повідомивши, що цей випадок вкомпетенціїмуніципальної поліції, їм інформацію передали, тож слід чекати на них. Доводиться пояснювати патрульним, що це саме вони мають припинити порушення закону, яке відбувається просто зараз, а муніципали працюють на місці разом з нами. Патрульні врешті обіцяють вийти з машини, але тільки тоді, коли її припаркують. Паркування тривало близько 15-ти хвилин, цього було досить продавчиням, аби втекти геть, пише "Доба".

Наші інсайдери розповідають, що правоохоронці, які повинні забезпечувати порядок на цій території, отримують данину відторговоктваринами, тому їх не чіпають. Дільничий теж поводиться не дуже компетентно, начальник управління муніципальної поліції Ігор Максимів, цитуючи статті Закону, пояснює дільничому, які саме порушення відбуваються і що той має робити. До нас з колегою ставляться скептично, натякаючи, що за жорстоке поводження з тваринами продавчинь до відповідальності так і не притягнуть.

До речі, через годину торгівля біля банку знову йшла повним ходом, наче нічого й не було. Продовжилась вона й в наступні дні.