Тернопільщина знову святкує: все, чого ви не знали про Старий Новий рік

У ніч з 13 на 14 січня Тернопільщина разом зі всією Україною відзначає Старий Новий рік — унікальне свято, що виникло після зміни літочислення. Незважаючи на те, що Старий Новий рік не є офіційним святом, багато хто з нас любить і шанує його. Тож ми розповімо нашим читачам, як зустрічають Старий Новий рік і які звичаї, обряди та ритуали його супроводжують.

Отож, святкування Старого Нового року почалося з 1918-го, коли замість юліанського календаря був запроваджений григоріанський і в наше життя увійшло поняття старого і нового стилю. Таким чином, якщо в ніч з 31 грудня на 1 січня вам не вистачило веселощів і забав, ви можете відзначити свято ще раз. До речі, для багатьох віруючих Старий Новий рік є більш яскравим, ніж офіційний, оскільки розкішні застілля дозволені лише після закінчення Різдвяного посту.

В Україні Старий Новий рік святкують, накриваючи багатий стіл, на якому обов'язковою стравою є кутя. Щедрий вечір 13 січня дуже схожий на Святвечір перед Різдвом, проте страви вже не пісні: на столі стоять ковбаси, м'ясо, сало, пироги, вареники, млинці та багато іншого. За святковою вечерею має зібратися вся родина, треба попросити одне в одного пробачення і загадати щастя й достатку в новому році.

Старий Новий рік припадає на день Маланки (13 січня) і день Святого Василя (14 січня). Ці свята завжди супроводжувалися народними гуляннями та переодяганнями. Ніч з 13 на 14 січня вважалася магічною, тому невід'ємною частиною святкування є також ворожіння. Серед головних обрядів на Старий Новий рік не можна не згадати щедрування і водіння Маланки. З вечора і до самої глибокої ночі гурти щедрувальників ходили по хатах, співали обрядові пісні-щедрівки, танцювали та жартували. Компанію супроводжувала коза Маланка, її найчастіше грали молоді хлопці, пише "Тернополяни".

Святий Василь зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Василь Великий заснував два монастирі — жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя — справжній зразок для наслідування. Св. Василь — покровитель землеробства. Тому основним звичаєм цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.

Тож на Василя діти прокидаються дуже рано, бо в них важлива справа — посівати треба. Із раннього ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) і, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Народна традиція велить посівати спочатку в рідній оселі, а вже потім іти до чужих людей. Засівальників сприймали, як найбажаніших гостей, запрошували сісти до столу, щоб добре все сідало, або щоб свати сідали (так казали там, де були незаміжні дівчата).

Зерно, яке посівальники розкидали по хаті, за повір’ям, мало велику помічну силу, і тому його використовували як магічний засіб. Господині годували ним курей, аби краще неслися, давали його худобі, щоб була здорова, особливо в тих випадках, коли корова мала отелитися. Ці ж зерна господарі ретельно зберігали до весни і тоді, змішавши з іншим зерном, розпочинали сівбу.

Також у деяких регіонах країни вранці 14 січня палять дідухів — заздалегідь підготовлені снопи, які на Щедрий вечір стояли в хаті на покуті. Щоб очиститися від усіх бід і неприємностей, набутих минулого року, люди стрибали через багаття.

Серед давніх українських звичаїв на Старий Новий рік вагоме значення мало сватання. Тільки 13 січня ті молоді хлопці, які раніше отримали від коханої дівчини «гарбуза», могли повторити спробу і знову відправити в дім дівчини сватів. Свататися на Маланки можна і вперше, адже вважається, якщо погодитися на шлюб у Щедрий вечір, то і життя молодої пари буде щедрим і радісним.

Народні прикмети на Старий Новий рік:

– якщо ніч тиха і ясна, рік буде щасливим;

– якщо сонце швидко зійде, особливо гарним буде врожай садовини;

– якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя;

– якщо частина неба закрита хмарами — звідти треба сподіватися щастя;

– сніг випаде — рік буде щедрим на врожай.

Що не можна робити на Старий Новий рік?

Вважалося, що у дім не можна першою пускати дівчину, тоді цілий рік будуть супроводжувати біди. А якщо ж до хати зайде хлопець, то все буде навпаки.

Не можна вимовляти слово «тринадцять», інакше будете дуже гірко плакати.

Краще не здійснювати жодних фінансових операцій, особливо не можна давати і брати гроші в борг, аби вони не стали яблуком розбрату.

Не слід виносити сміття з хати. Вважається, що тоді винесете всю радість та щастя з дому.

Заборонялося перераховувати копійки, аби не бідувати у новому році.