В колекції тернополянина понад 1000 фотографій з «грибних полювань» (ФОТО)

Тернополянин Володимир Заброцький — грибник із більш як з п’ятдесятирічним стажем.

Починаючи з літа і до перших морозів, чоловік вишукує грибні місця в лісах, що неподалік обласного центру. Пан Володимир не просто збирає дари природи, а буквально насолоджується кожним грибом — фотографує його, роздивляється, чи, бува, не отруйний, і аж тоді кладе у кошик. У його колекції — понад 1000 фотографій з грибних «полювань», пише Нова Тернопільська газета. 

— Хтось збирає марки, хтось цікавиться технікою, а я захоплююся грибами, — каже пан Володимир. — Я виріс на Чукотці, а тому вже з першого класу ходив по гриби. Вчився від старших грибників, а вже у зрілому віці почав збирати спеціалізовану літературу і освоював грибне мистецтво самотужки. Моє захоплення підтримує дружина Ірина, вона часто вирушає зі мною до лісу, до того ж їй доводиться поратися з грибами на кухні, щоправда, я допомагаю чистити. 

Неврожай картоплі — ростуть гриби

Подружжя Заброцьких упродовж багатьох років їздило по гриби у ліси Монастирищини, Борщівщини, Львівщини, та найбільше облюбували лісосмуги Зборівського і Тернопільського районів, до яких найближче добиратися.

— Гриби ростуть усюди, тільки треба розумітися на них і любити цю справу, — переконаний пан Володимир. — На жаль, молоде покоління стає все більше безграмотним у цьому питанні. І не дивно, адже у школі вивчають про гриби лише поверхово, ніде не проводять спеціальних курсів, не читають лекцій на початку грибного сезону. За двадцять років незалежності у нас не випустили жодної спеціалізованої книги українською мовою, а тому й чуємо про випадки отруєння. Молодь нині відірвана від природи, свій вільний час проводить не в лісочку на свіжому повітрі, а в Інтернеті.
Грибники знають, що далеко не кожен сезон тішить хорошим урожаєм грибів. За роки «тихого полювання» Заброцькі помітили, що через кожних 3-4 роки гриби родять особливо щедро. А ще подружжя має свою прикмету: якщо нема врожаю картоплі, то будуть гриби. Пояснюють це тим, що в дощові роки овочі хворіють на фітофтороз — грибкове захворювання, а отже, тоді складаються сприятливі умови для росту грибів. 

«Отруюються, бо не знають, що збирають…»

На відміну від багатьох грибників, пан Володимир охоче ділиться своїми знаннями про гриби. Коли зустрічає когось із кошиком у лісі, неодмінно заговорить, цікавиться «уловом», покаже свої гриби.
— Наші люди знають лише опеньки і білі гриби, решту для них — вища математика, — каже пан Володимир. — Буває, відкриють кошик з грибами, а там — чимало отруйних. Найчастіше плутають сироїжки і бліду поганку, а ще збирають старі гриби, що також небезпечно. Люди отруюються, бо не знають, що збирають, кладуть до кошика все, що трапиться. Якщо не знаєте гриба, то краще його не брати, і взагалі добре, коли серед грибників-початківців є хтось досвідчений, хто зможе пояснити, які гриби збирати, а які — ні, бо вони смертельні. 

Сезон опеньків, як каже пан Володимир, починається після другої Пречистої. А наразі чоловік збирає грузді, сироїжки, лисички, рядовки, моховики. Минулих вихідних у петриківському лісі за якихось дві-три години чоловік назбирав повен кошик грибів.

— Звичайно, найсмачніші і найкращі — боровики, але для мене усі гриби цікаві, — каже пан Володимир. — Є, скажімо, чимало лікувальних грибів, у властивостях деяких з них я переконався особисто. Кілька років тому моя дружина вилікувала печію за допомогою дощовика їстівного (головача). Я приніс з лісу величезного головача, дружина поварила і посмажила як відбивні — дуже смачно і корисно. До речі, у дощовика стерильне тіло, тому його можна сирим прикладати до відкритих ран, він має бактерицидні властивості. Гриб веселка звичайна містить речовину, яка теж сприяє загоєнню ран. А грибом гнойовиком білим медики лікують алкоголізм. Цей гриб можна споживати, але навіть крапля алкоголю викликає симптоми отруєння, це і стримує алкоголіків. Однак в жодному разі не можна на власний розсуд експериментувати з грибами, завжди потрібно радитися з медиками, бо кожен організм — індивідуальний. 

У коморі мусить бути щонайменше 30-40 літрів грибів

Сушені, мариновані та солені гриби — невід’ємні запаси Заброцьких на зиму. Вони люблять збирати грибочки і люблять ними ласувати.

— Якщо у нашій коморі нема 30-40 літрів грибів на зиму, то це означає, що був поганий врожай, — каже пан Володимир. — А ще ми любимо засолювати гриби. Це у мене, мабуть, від матері, вона була росіянкою, а в Росії вважають, що якщо родина не запаслася на зиму соленими грибами, огірками і помідорами, то марно рік прожила. У нас є книга початку минулого століття, то у ній все описано про соління грибів.

— Найкраще для засолювання підходять чорні грузді, ці гриби за калорійністю перевершують м’ясо, — ділиться досвідом пані Ірина. — Перед засолюванням грузді потрібно замочити на три доби, періодично міняючи воду, або ж відварити упродовж 15-20 хвилин. На дно посудини, найкраще дерев’яної діжечки, викласти листя дуба, вишні, кілька зубців часнику, лавровий лист, додати приправи за смаком, далі — гриби, потім знову зелень і т.д. Шари грибів потрібно щедро присолювати, зверху покласти чисту шматину і вантаж, щоб пустили сік. До споживання гриби мають вистояти сорок днів у прохолодному місці. Під час заквашування грузді змінюють колір з бурого на вишневий.