Чому тернополянку не впускали погрітися у пункті обігріву? (ФОТО)

Мороз –  собачий… Рук майже не відчувала, ноги в чобітках перетворилися на важкі колоди. Так хотілося якогось тепла. Мріяла про чай в горнятку, та хай вже в пластиковому стаканчику, лиш би погріти руки і горло.

«Стоп! Тут же недалеко є стаціонарний пункт обігріву» – згадую сюжет з новин. Заходжу в другу лікарню, шукаю на стінах вказівники. Ніде нічого немає. Запитую на реєстратурі.

– Пункт обігріву? – дивується жінка за столом в реєстратурі. – В нас такого нема.

– Але ж на сайті ДСНС пише, що тут постійний пункт обігріву, – продовжую я, з надією на теплий чай.

Мене відправили в адміністрацію. Заходжу, зустрічаю прибиральницю. 10 година ранку, нікого нема. Прибиральниця каже: «Тут пункту обігріву нема. Але зараз прийде завідуюча, то питайте в неї».

Приходить завідуюча. Я пояснюю їй, що тут має бути пункт обігріву, на що мені відповідають: «Пункт обігріву є, але він не працює».

– Можна я вас сфотографую, то для сайту? – питаю я.

Обличчя завідуючої змінюється. Вона посилає мене до… головного лікаря. Головного лікаря нема. Йду до заступника. Його нема. Секретарка каже, він в реанімації.

Ну, не вдалося мені зігрітися. Йду звідси. В коридорі зустрічаю заступника головного лікаря. Він ввічливо запитує, що я хочу, вислуховує.

– Так, – каже Станіслав Паламар. – офіційно пункт обігріву не працює, бо епідемія грипу. Але якщо ви хочете погрітися, то будь ласка, ходіть я вас заведу.

Він веде мене в ту ж адміністрацію, де мені сказали, що немає пункту обігріву, до тих же тіток в халатах. Прибиральниця буркає: «Бахіли де?», але помічає заступника головного лікаря і замовкає.

– Оце наша заввіділом, – відрекомендовує мені пан Станіслав уже знайому мені жіночку. – Вона зробить вам чаю, дасть тепле одіяло. Можете бути тут, скільки треба.

Думаю, не потрібно й пояснювати, як швидко це все робилося. Але … але, чому одразу не було такого ставлення? І якщо б прийшов до тих жіночок в білих халатах безхатько, чи зробили б вони йому чаю, чи випровадили, як мене спочатку. Тільки бідна людина не стане шукати начальників, а просто піде надвір мерзнути, пише "ПРО.te".