Андрій Грицишин: майнові декларації для антикорупціонерів мають бути скасовані!

Сьогодні, 3 квітня, у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту щодо скасування обов ’язкового подання електронних декларацій про майновий стан громадськими активістами антикорупційних організацій. На цю тему маємо розмову із Андрієм ГРИЦИШИНИМ, керівником Тернопільської міської організації політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», яка протягом року послідовно виступала за відміну обов’язкового декларування майнового стану представниками неурядового сектору.

– Норма Закону №1975/19 про обов ’ язкове декларування майнового стану антикорупціонерами вступила у дію ще 30 березня минулого року. Чому народні депутати вирішили повернутися до цього питання?

– 1 квітня збіг строк подання громадськими активістами декларацій про майновий стан за цим скандальним законом . Його прихильники сподівалися, що за деякий час дискусії вщухнуть, але як бачимо критика не стихає. Ряд громадських активістів, які раніше подавали майнові декларації добровільно, сьогодні навпаки відмовляються це робити у примусовому порядку. Західні партнери, у свою чергу, теж неоднозначно натякають, що поширення цієї вимоги на громадських активістів суперечить європейським прагненням України. Тому для народних депутатів не залишається іншого вибору як на цьому пленарному тижні спробувати виправити те, що самі допустили.

– Чому питання запровадження е-декларування для антикорупціонерів викликало значний шквал критики?

– Згідно запровадженої норми подавати декларацію мають громадські активісти у сфері боротьби із корупцією, які за донорські кошти отримали презентаційні чи навчальні матеріали, канцелярське приладдя, проживали в готелях, харчувалися чи отримали відшкодування за проїзд. До антикорупційної діяльності також відноситься експертна допомога у розробці правових актів, просвітницькі заходи із запобігання корупції, підготовка аналітичних звітів у цій сфері.

Окрім того, обов’язок подавати електронні декларації поширюється і на суб’єктів, які надають послуги антикорупційним організаціям. Закономірно, що не кожна поліграфія чи рекламне агентство захоче мати справу з антикорупціонерами, щоб пізніше мати клопоти із поданням е-декларацій. У сукупності все це є інструментом впливу, який фактично дискримінує антикорупційні організації.

– Якщо ми говоримо про дискримінацію, то часто доводиться чути аргументи, що чиновники подають декларації про доходи, а громадські активісти не бажають.

– Справа не в бажанні громадських активістів, а в намірах зацікавлених сил взяти під контроль антикорупційний рух. Якщо вчитатися в з акон «Про запобігання корупції», то він визначає корупцію як використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди. 3важаючи, що г ромадські активісти не мають владних повноважень і, на відміну від чиновників, не використовують гроші платників податків, тому включення до цього закону норми про декларацію їх майнового стану є абсурдним з юридичної точки зору.

Якщо влада хоче унормувати подання громадськими активістами декларацій у податкову інспекцію, то слід ухвалити окремий закон, але точно не про корупцію. Однак політичні сили, які голосували за ці дискримінаційні норми передусім ставили за мету дискредитувати саме громадський сектор. Тому, у деякій мірі, їм і вдалося запустити існуючий міф, що антикорупціонери не бажають звітувати.

– Ви говорите про політичні сили, які намагаються взяти антикорупціонерів під контроль. Можете назвати тих, хто найбільше у цьому зацікавлений?

– Зацікавлених вистачає серед більшості політичних сил, які вирішили реальну боротьбу з корупцією підмінити боротьбою з антикорупціонерами. Адже саме антикорупціонери найбільше дошкуляють незручними питаннями про необхідність створення антикорупційного суду, притягнення до відповідальності корумпованих чиновників за «газові вишки Бойка», «діамантових прокурорів».

Якщо проаналізувати голосування за законопроект про запровадження декларування майнового стану антикорупціонерів, то лише фракція «Самопомочі» повним складом виступила проти цих дискримінаційних правок. Більшість депутатів з коаліційних фракцій разом із Опозиційним блоком та групою «Відродження» в єдиному пориві проголосували за цей скандальний закон. Дивний симбіоз, але для корумпованих політиків ідеологічні протиріччя завжди відходять на другий план, коли мова заходить про захист схем їхнього збагачення.

– Про підтримку відміни декларування для громадських активістів заявив Президент і керівники більшості депутатських фракцій. Як Ви вважаєте, парламент відмінить цей скандальний закон?

– Швидше за все, так! Однак, це не відміняє того факту, що більшість українських політиків, на жаль, керуються не принципами, а к у нюктурними інтересами. Президент, який сьогодні найголосніше заявляє про необхідність відміни е-декларування для антикорупціонерів, минулого року на диво швидко підписав закон про його запровадження, хоча часто важливі документи чекають значно довше, допоки до них «дійдуть руки». Коли рішення є потрібним українському олігархату, то воно приймається за один день, але коли ідеться про прийняття важливих рішень, які їм невигідні, то з’являються різі процедурні моменти.

– На Вашу думку, як змусити олігархів працювати і вести бізнес за цивілізованими правилами?

– Олігархат – це поєднання бізнесу і влади. Саме завдяки доступу до влади, застосовуючи корупційні схеми, олігархи і заробляють свої статки. Тому сьогодні так важливо провести реальну антикорупційну реформу, а не її імітацію.

«Самопоміч» на всіх рівнях виступає за прийняття Закону про антикорупційні суди. Відповідний з аконопроект було зареєстровано та подано на розгляд Верховної Ради України ще у лютому місяці минулого року, проте до цього часу його розгляд не розпочався. Ми вже навіть не закликаємо, а вимагаємо прийняти необхідне законодавство і забезпечити формування Вищого антикорупційного суду.

Спілкувався Василь Шевчук.