"Я знала, на що йду": жителька Тернопільщини стала мамою в 16 років

Вікторія народила у 16. Їй довелося змінити звичний графік дівчини-підлітка, відкласти мрію стати юристом та планувати тепер усе по-іншому. Але це не турбує молоду маму. Головним для неї тепер є маленький син.

Її чоловікові 21, а синові невдовзі виповниться піврочку. За цей невеликий період малюк повністю змінив їх життя. А Віка розповіла свою історію, котра може комусь допомогти зробити найважливіший в житті вибір, пише Кременець.City.

Бажаний син

"Я обожнюю його, і не уявляю свого життя без мого Дані", —каже Вікторія Юр’єва.

Своїм позитивом та сприйняттям життя Вікторія одразу ламає усі стереотипи. Розповідає, що абсолютно спокійно сприйняла для себе новину про вагітність. Не те, що наважилася дати дитині життя, а навіть й думки такої не допускала, щоб перервати вагітність.

"Не панікувала, це точно. А чоловік навіть зрадів. Того дня, коли він дізнався, до мене відразу подзвонила його мама і запитала, чому наш Діма прийшов такий щасливий", — ділиться Віка.

Молода пара не розповіла батькам все відразу, а коли обрали потрібний момент, то кажуть, що родичі сприйняли все спокійно.

"Думки про те, що малюк може не народитись, ані в мене, ані в чоловіка не виникало. Він в нас бажаний малюк. Тому й вагітність не була стресом", —каже Вікторія.

Звичне життя довелося змінити повністю

"В кожної мами, коли народжується дитина, світ перевертається у всьому", - ділиться Вікторія.

Дещо довелося змінити кардинально. На той час дівчина навчалася в гімназії, але із школи вирішила піти. Вона розуміла, що із малюком не встигне підготуватися до зовнішнього незалежного тестування.

В кожної мами, коли народжується дитина, світ перевертається.

"Аби не втрачати часу, пішла в місцеву бурсу вчитися на офіціанта. Це простіше, ніж у школі. А тим часом малий підросте і я планую вчитися далі на юриста", — каже Віка.

Вважає, що вчитися ніколи не пізно і за бажання все можна наздогнати. Але тепер в пріоритеті син.

"Я знала, на що йду, а навчання зачекає", —гадає молода мама.

Але поряд з цим знаходить заняття для себе і вдома.

"Вишивання бісером та малюю на холсті, роблю це в основному тоді, коли малий спить".

Що було найважче і найпростіше

Пологи. Це був один із найскладніших моментів.

"Я сказала, коли тільки народився мій син, що мені вистачить. Але пройшов час, і я розумію, що буду не проти ще однієї дитини. Правда, не раніше, як років за п'ять",—ділиться Вікторія.

Догляд за дитиною вважає відповідальною роботою. Гадає, що це і нелегко, і неважко. Та в кожного все індивідуально.

"У мене є двоє племінників, і я допомагала їх часто глядіти. Розуміла, що це непросто, але була готова до того, що будуть недоспані ночі, дитина буде плакати, почнуть з'являтися перші зубки",—розповідає мама.

Як сприйняли друзі

"Осуду з боку подруг я не чула. Такого, навіщо тобі зараз дитина, не було", —каже Віка.

Якщо хтось має бажання попліткувати, то молода мама не зважає на сторонні розмови.

"Нехай кожен слідкує за собою і своїм життям. Я не зважаю на думку інших. І раджу це всім".

Вважає, що люди завжди будуть щось говорити, добре все в тебечи погано.

Син перевернув світ

Останні тижні вагітності були найважчими. Постійно була думка, швидше б він народився.

"А потім, як і у більшості, була деякий час післяпологова депресія. Він такий маленький. Що з ним робити? Як його переодягти?Було трохи страшно, а раптом, зроблю щось не так", —зізнається Вікторія.

А от хто відразу сприйняв нового члена сім’ї, то пітбуль Багіра.

"Нам всі говорили, щоб ми й близько її не підпускали. Але чомусь ми зрозуміли, що вона не зашкодить малому".

Коли тільки малюк починає плакати, вона першою біжить його заспокоювати, а тоді кличе маму.

Спершу хвилювалася, раптом я щось роблю не так.

"Більшість, хто має домашніх тварин, особливо тих, котрі вже мешкають тривалий час, роблять велику помилку, відганяючи їх. Тоді, звісно, тваринка починає ревнувати. А ми, повернувшись з пологового, покликали Багіру і познайомили їх з нашим маленьким чудом", —розповідає Віка.

А із сином кожен їх день по своєму цікавий.

"Нові звуки, нові досягнення. Щоразу щось інше. То він навчився перевертатися, то вже й новий зубчик, ми не встигаємо за ним",—говорить про сина тепло і з любов'ю.

"Цікаво, як він ростиме надалі. І дуже хотіла б, щоб син займався танцями, Але, врешті, як він захоче, так і буде. Я не буду суворою мамою і не нав’язуватиму йому своєї думки".

Бути впевненою мамою - це...

Бути впевненою мамою—це, в першу чергу, бути впевненою у своєму партнерові, переконана Вікторія.

Та в будь-якому разі, каже Віка, якщо вже так склалося, то варто народжувати.

"Дехто позбавляється вагітності, а потім плаче все життя", —говорить молода мама.

І ні про що не шкодує, а її син буде буде щасливим, бо любий і бажаний.