"Секонди такі ж, а от бруківки замало": як бачать Тернопіль туристи

20-річна студентка з Івано-Франківська поділилася враженнями від відвідин Тернополя.

Про це в колонці для ПроТе написав Марко Клевець.

20-річна Оля Фурдь живе у селищі міського типу Міжгір’я на Закарпатті. Вчиться у Національному технічному університеті нафти і газу в Івано-Франківську. До Тернополя приїхала на кілька днів до подружки, з якою навчається. Спеціально для сайту Про Те Оля поділилася своїми враженнями про Тернопіль.

– Люди у вас якісь привітніші, – розповідає дівчина. – Я на вокзалі у маршрутку сіла і поступилася місцем старшій жінці. Та дякувала дуже, а потім розповідала усю дорогу, як вона втомилася, бо з роботи їде. І сумку мою запропонувала потримати. Словом, перша людина, з якою я спілкувалася у Тернополі, була доволі мила. Потім я ще дорогою йшла, пчихнула. То хтось аж з іншого боку дороги мені здоров’я побажав. Несподівано, але дуже приємно.

Перше враження таке, що Тернопіль доволі велике місто, хоча Івано-Франківськ за площею трохи більший. Але насправді здивувала кількість скверів, дуже багато квітів, клумб, а фонтани – це щось особливе і неймовірне, навіть уявити не могла, що у місті їх може бути так багато. І це мені ще кажуть, що бачила не всі.

Будівлі якісь такі цікаві, високі. Вулички дуже чисті. Гарно у вас.

Особливо сподобалася центральна частина міста. Має Тернопіль свою родзинку, свій колорит, свою атмосферу. Подобається, що є багато лавочок, на яких можна відпочити.

Навіть чомусь здається, що і люди у вас якісь простіші. Ходять вулицями і посміхаються. Не помітно у них якоїсь зверхності. Молодь мені ваша сподобалася. Спокійна якась така, не пафосна.

Магазини ваші і секонд-хенди нічим від інших не відрізняються. Тут усе таке саме, як в Івано-Франківську чи Ужгороді.

Сподобалося Олі і в одному з доволі відомих тернопільських ресторанів. Але називати його ми не будемо, щоб не робити комусь безкоштовну рекламу. Але дівчина і справді була приємно вражена, як порцією замовленої страви, так і її смаком.

– Взагалі у Тернополі дуже гарно. – продовжує вона. – Навіть не сподівалася, що мені настільки сподобається. Дуже б ще хотілося сюди приїхати восени, подивитися на ваші парки, вкриті різнокольоровим листям.

Озеро у вас неймовірно гарне. Прогулянка на катері – це щось з чимось…

Але тут почалася розмова про не дуже приємні для файного міста речі. Оля вважає, що став таки не завадило б трішки почистити. Бо посередині ростуть водорості, які трішки псують загальне враження. Псують його і маршрутки. Як зауважила дівчина, їй довелося їхати у доволі задрипаній. І двері там були замалі для того отвору, який вони закривають. Влітку добре – зайва вентиляція. А ось уявити, як взимку, навіть страшно.

А ще людині, яка провела у Тернополі усього кілька днів, здалося, що у місті замало бруківки. Особливо у паркових зонах. Бо подекуди дороги там у просто жахливому стані.