"Дитина-інвалід почала повзти до мене і казати, що любить мене", - розповіла про випадок в сім'ї інспектор поліції Тернопільщини

З таким переконанням повинен працювати кожен співробітник ювенальної превенції, тоді робота приноситиме не лише суспільну користь, а й задоволення.

8 липня співробітники ювенальної превенції поліції Тернопільщини відзначають професійне свято. Наше знайомство - з інспектором служби Збаразького відділення поліції Євгенією Купчик.

-В поліцію я прийшла з пенітенціарної служби. Побачила якось оголошення про набір поліцейських у групи швидкого реагування, от і вирішила спробувати свої сили. Коли успішно пройшла всі відбірні етапи, то отримала пропозицію працювати у ювенальній превенції. Із задоволенням погодилася. Адже це новий досвід, нові емоції, а я людина, котра не може топтатися на місці. Для мене важливо пізнавати та вивчати щось нове.

За майже рік на новій роботі капітан поліції каже, що жодного разу не пошкодувала про свій вибір.

-Робота дуже цікава, -ділиться враженнями Євгенія Купчик.- Профілактичні рейди, майже щоденне спілкування з дітьми, поїздки у навчальні заклади, а влітку – відвідування оздоровчих таборів – все це сповнює новими враженнями, позитивними емоціями. Проте, на жаль, бувають у нашій роботі прикрі моменти. Мабуть, ніколи не забуду першого знайомства з шестирічним хлопчиком, який виховується в родині, що потрапила у складні життєві обставини. Приїхавши до будинку цієї сім’ї, з дорослих ми не застали нікого. Двері відчинила нам старша дівчинка. А в помешканні на ліжку лежав хлопчик. Дитина – інвалід, не ходить. Він буквально став повзти до мене і проситися на руки, говорити, що він мене любить. Це яка порожнеча мала утворитися в душі цієї дитинки від відсутності материнської любові та тепла, щоб так проситися на руки до чужої людини. З того часу я часто навідуюся до будинку, де мешкає хлопчик, і завжди приношу з собою якісь гостинці. Слава Богу, і мама хлопчика зрозуміла свою помилку, зараз вона піклується про своїх дітей.

Юнацької романтики від поліцейської роботи капітан поліції не чекала, адже прийшла на службу, пройшовши професійний вишкіл у пенітенціарній системі. На вибір, мабуть, вплинуло народження власних діток. Сьогодні донечкам-двійнятам Євгенії по п’ять рочків і вона як мама розуміє свою відповідальність за їхнє майбутнє.

-Раніше багато часу проводила зі своїми донечками, а зараз присвячую їм кожну вільну від роботи хвилинку, бо вже з досвіду бачу, до чого призводять батьківська байдужість і безвідповідальність,- каже Євгенія. - Діти, котрі байдужі найріднішим батькові та матері не завжди можуть самостійно зробити правильний вибір. Ті, кого виховує вулиця і сумнівні компанії, як правило, потрапляють у малоприємні ситуації. Зараз на обліку в нашому районі перебуває шестеро неповнолітніх.

Головним у вихованні дітей Євгенія Купчик вважає любов.

-Діти, що виросли в батьківській любові та турботі ніколи не чинитимуть зла іншим, ніколи не ламатимуть власні долі, звертаючи на криві стежки. Але в житті буває по-різному, тому закликаю усіх пам’ятати, що чужих дітей не буває. Кожен з нас на своєму місці може зробити чимало, аби цей світ став добрішим до маленьких людей.